Луїс Бунюель
іспанський кінорежисер, лауреат «Оскара» (1973) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Луїс Бунюель?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Луї́с Бунюе́ль (ісп. Luis Buñuel Portoles; 22 лютого 1900 — 29 липня 1983) — французький і мексиканський кінорежисер іспанського походження, лауреат премії «Оскар».
Луїс Бунюель | |
---|---|
Luis Buñuel | |
Луїс Бунюель | |
Ім'я при народженні | Luis Buñuel Portoles |
Дата народження | 22 лютого 1900(1900-02-22) |
Місце народження | Каланда, Іспанія |
Дата смерті | 29 липня 1983(1983-07-29) (83 роки) |
Місце смерті | Мехіко, Мексика |
Поховання | Tolochad[1] |
Громадянство | Іспанія |
Релігія | атеїзм |
Alma mater | Мадридський університет Комплутенсе |
Професія |
кінорежисер сценарист |
Кар'єра | 1928—1977 |
Напрям | сюрреалізм |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Magnum opus | Андалузький пес, Золотий вік, Land Without Breadd, Los Olvidadosd, Nazarínd, Вірідіана, Ангел-винищувач, Денна красуня і Скромна чарівність буржуазії |
Нагороди |
Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1981) Golden Arield Гран-прі журі Венеційського міжнародного кінофестивалю (1965) |
IMDb | ID 0000320 |
Луїс Бунюель у Вікісховищі |
Бунюель провів молодість у Парижі й був близький до літературної групи сюрреалістів, а після його режисерського дебюту — німого короткометражного фільму «Андалузький пес» (1929, спільно з Сальвадором Далі), який став значною віхою в історії кінематографа, — його формально прийняли як члена групи. Виїхавши з Іспанії під час Громадянської війни, Бунюель жив у США, а від 1946 року влаштувався в Мексиці. У 1950-х роках працював у комерційних жанрах, але тоді ж поставив радикальну драму «Забуті», яка здобула визнання критиків і приз за найкращу режисуру Каннського кінофестивалю.
Після довгої перерви режисер зміг повернутися на батьківщину, щоб поставити фільм «Вірідіана». Картина викликала скандал своєю антирелігійною спрямованістю й була під забороною в Іспанії, але принесла режисерові «Золоту пальмову гілку» в Каннах (1961). З середини 1960-х Бунюель знімав фільми переважно у Франції. Його пізні роботи були удостоєні найпрестижніших кінематографічних нагород, зокрема «Золотого лева» («Денна красуня», 1967) і «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою («Скромна чарівність буржуазії», 1973).
Бунюеля вважають одним з основоположників і найважливішим представником сюрреалізму в кінематографі. У його фільмах різних років відбито основні особливості поетики сюрреалізму: змішання реальності і сну, поєднання непоєднуваного і конструювання образів, що мають на меті викликати у непідготовленого глядача шок. Залишаючись все життя прихильником комуністичних поглядів і атеїстом, Бунюель зробив постійною темою своїх фільмів критику сучасного йому суспільства, буржуазії, церкви й архаїчних традицій Іспанії.