Львівська область
адміністративно-територіальна одиниця першого рівня на заході України / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Львівська область?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Льві́вська о́бласть — область на Західній Україні, в історично-культурному регіоні Східна Галичина, є частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному, науковому напрямках. Адміністративно-територіальна одиниця із назвою Область Львів, або Львівська область, була створена 13 листопада 1918 року розпорядженням Державного Секретаріату Військових справ Західно-Української Народної Республіки. Тоді до Львівської області входили чотири округи (Львів, Перемишль, Рава Руська, Самбір), котрі складались із 15 повітів.[2] В іншій конфігурації, утворена 27 листопада 1939 року,[3] після анексії Заходу України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа. Згодом, із складу Львівської області було вилучено Любачівський, Переворський та Синявський райони, які були переданий ПНР, натомість, у 1959 долучено територію Дрогобицької області.[4]
Львівська область | |
---|---|
Герб Львівської області | Прапор Львівської області |
Основні дані | |
Прізвисько: | Галичина, Львівщина |
Країна: | Україна |
Утворена: | 4 грудня 1939 року |
Код КАТОТТГ: | UA46000000000026241 |
Населення: | 2 478 133 |
Площа: | 21 831.97 км² |
Густота населення: | 113,42 осіб/км² |
Поштові індекси | 79000 / 80000 / 81000 / 82000 |
Телефонні коди: | +380-32 |
Обласний центр: | Львів |
Райони: | 7 |
Громади: | |
Міста: обласного значення |
9 35 |
Райони в містах: | 6 |
Смт: | 34 |
Села: | 1849 |
Селища: | 1 |
Селищні ради: | 34 |
Сільські ради: | 632 |
Номери автомобілів: | BC, НС, СС, ЕС |
Інтернет-домени: | lviv.ua; lv.ua |
Обласна влада | |
Рада: | Львівська обласна рада |
Голова ради: | Холод Юрій Ігорович (в.о.) |
Голова ОДА: | Козицький Максим Зіновійович[1] |
Вебсторінка: | — |
Адреса: | 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18 |
Мапа | |
Львівська область у Вікісховищі |
До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський, Яворівський. Львівська область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.
Північ області — це зона мішаних лісів (Мале Полісся); середня частина — лісостеп, де у рельєфі виділяються пасма Розточчя, Гологори, Вороняки, Опілля та крайня західна частина Подільської височини. На південному заході та півдні області розташовані карпатські передгір'я і, власне, Карпатські гори, які тут представлені Бескидами. Південна межа області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону проходить Головний європейський вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів.
У Львівській області розташована південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.
Трускавець, Східниця, Моршин є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова і Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи для туристичного розвитку регіону.
Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.
Розташована на заході країни.
на півночі | 50.6487744° пн. ш. 24.1261531° сх. д. / 50.6487744; 24.1261531 Берег ріки Західний Буг за 1,7 км на північ від села Пісочне Сокальської громади Червоноградського району |
на півдні | 48.7184157° пн. ш. 23.4718389° сх. д. / 48.7184157; 23.4718389 Схил гори Близниці (Близнець) Вододільного хребта Східних Бескидів за 0,9 км на південний захід від Новоселицького перевалу, поруч із південним краєм села Ялинкувате Славської громади Стрийського району |
на заході | 49.5299449° пн. ш. 22.6407941° сх. д. / 49.5299449; 22.6407941 Схил гори у межах заповідного урочища Катино за 2,6 км на захід від північного краю села Катина Хирівської громади Самбірського району |
на сході | 49.9417294° пн. ш. 25.4268198° сх. д. / 49.9417294; 25.4268198 Урочище поруч з рікою Іква за 1 км на схід від села Дудин Підкамінської громади Золочівського району |
Територія
Площа області 21,832 тис. км², що становить 3,6 % від площі території України. За площею займає 17 місце серед інших областей країни.
По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.
Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.
Рельєф
Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. На території області розташована Верхньодністровська улоговина.
Найвищою точкою території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю. У рівнинній частині найвищою є г. Камула (471 м).
Гідрографія
Докладніше: Річки Львівської області
Докладніше: Стави Львівської області
Докладніше: Водоспади Львівської області
Через область проходить Головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. У Балтійське море несе свої води Західний Буг (басейн Вісли). У Чорне море течутьДністер, Стир, Іква.[5]
Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг з притоками, Вишня і Шкло.
Клімат
Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.
Природні ресурси
В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.
Корисні копалини
На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.[6] Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Львів.
У складі області:
- районів в області — 7[7];
- районів у місті Львів — 6;
- населених пунктів — 1928, у тому числі:
- міського типу — 78, у тому числі:
- міст — 44, у тому числі:
- міст обласного значення — 9;
- міст районного значення — 35;
- селищ міського типу — 34;
- міст — 44, у тому числі:
- сільського типу — 1850, у тому числі:
- сіл — 1849;
- селищ — 1.
- міського типу — 78, у тому числі:
У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року
- районних рад — 20;
- міських рад — 44;
- селищних рад — 34;
- сільських рад — 633.
після виборів 25 жовтня 2020 року
- районних рад — 7;
- територіальних громад — 71;
- рад територіальних громад — 41;
Райони
№ | Герб | Райони | Площа (км²)[8] | Населення (01.01.2022[9]) |
Територіальні громади |
Міста | Смт | Села | Адміністративний центр |
Мапа |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Дрогобицький район | 1493,4 | 232,947 | 5 | 4 | 3 | 82 | Дрогобич | ||
2 | Золочівський район | 2887,9 | 158,943 | 7 | 3 | 4 | 270 | Золочів | ||
3 | Львівський район | 4976,2 | 1,141,119 | 23 | 12 | 9 | 510 | Львів | ||
4 | Самбірський район | 3247,1 | 221,896 | 11 | 7 | 4 | 275 | Самбір | ||
5 | Стрийський район | 3854,0 | 319,464 | 14 | 7 | 6 | 278 | Стрий | ||
6 | Червоноградський район | 3001,2 | 226,102 | 7 | 7 | 4 | 188 | Червоноград | ||
7 | Яворівський район | 2373,2 | 177,622 | 6 | 4 | 4 | 240 | Яворів | ||
Львівська область | 21,833 | 2,478,133 | 73 | 44 | 34 | 1,850 | Львів |
Райони у місті Львові
№ | Район | Входження |
---|---|---|
1 | Галицький | м. Львів |
2 | Залізничний | м. Львів |
3 | Личаківський | м. Львів |
4 | Сихівський | м. Львів |
5 | Франківський | м. Львів |
6 | Шевченківський | м. Львів |
Історія адміністративно-територіального устрою
Представницький орган місцевого самоврядування — Львівська обласна рада. Місцевим органом виконавчої влади є Львівська обласна державна адміністрація.
Чисельність населення
Населення Львівської області становить 2541,2 тис. (на 1 грудня 2013 року)[10]
Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, 1002,1 тис. (39,3 %) — сільське.
Динаміка населення області
Чисельність населення:
1959 * | 1970 * | 1979 * | 1989 * | 2001 * | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 107 858 | 2 428 868 | 2 583 853 | 2 747 703 | 2 626 543 | 2 559 779 | 2 552 929 | 2 549 617 | 2 544 748 | 2 537 799 |
рік | населення | щорічних народжень | щорічне число смертей | Щорічний природний баланс | Рівень народжуваності (‰) | Рівень смертності (‰) | природний баланс (‰) | коефіцієнт народжуваності |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1990 | 2 754 100 | 38 693 | 28 849 | 9 844 | 14,0 | 10,4 | 3,6 | 1,93 |
1991 | 2 764 400 | 37 685 | 31 109 | 6 576 | 13,6 | 11,2 | 2,4 | 1,89 |
1992 | 2 771 300 | 36 612 | 31 091 | 5 521 | 13,2 | 11,2 | 2,0 | 1,85 |
1993 | 2 776 900 | 34 717 | 31 645 | 3 072 | 12,5 | 11,4 | 1,1 | 1,76 |
1994 | 2 778 300 | 32 477 | 32 445 | 32 | 11,7 | 11,7 | 0,0 | 1,66 |
1995 | 2 770 300 | 31 470 | 33 692 | -2 222 | 11,4 | 12,2 | -0,8 | 1,63 |
1996 | 2 753 200 | 30 400 | 33 478 | -3 078 | 11,1 | 12,2 | -1,1 | 1,59 |
1997 | 2 736 600 | 28 010 | 33 300 | -5 290 | 10,3 | 12,2 | -1,9 | 1,48 |
1998 | 2 717 700 | 27 373 | 31 434 | -4 061 | 10,1 | 11,6 | -1,5 | 1,45 |
1999 | 2 700 400 | 24 529 | 33 212 | -8 683 | 9,1 | 12,4 | -3,3 | 1,31 |
2000 | 2 676 900 | 24 198 | 32 972 | -8 774 | 9,1 | 12,4 | -3,3 | 1,29 |
2001 | 2 651 600 | 23 569 | 33 119 | -9 550 | 8,9 | 12,6 | -3,7 | 1,26 |
2002 | 2 626 543 | 24 005 | 33 903 | -9 898 | 9,2 | 13,0 | -3,8 | 1,25 |
2003 | 2 610 995 | 25 009 | 34 785 | -9 776 | 9,6 | 13,4 | -3,8 | 1,30 |
2004 | 2 598 311 | 26 255 | 34 087 | -7 832 | 10,1 | 13,1 | -3,0 | 1,35 |
2005 | 2 588 041 | 26 082 | 35 271 | -9 189 | 10,1 | 13,7 | -3,6 | 1,36 |
2006 | 2 577 129 | 27 272 | 34 745 | -7 473 | 10,6 | 13,5 | -2,9 | 1,38 |
2007 | 2 568 413 | 27 454 | 34 891 | -7 437 | 10,7 | 13,6 | -2,9 | 1,41 |
2008 | 2 559 779 | 29 007 | 35 126 | -6 119 | 11,3 | 13,7 | -2,4 | 1,44 |
2009 | 2 552 929 | 30 079 | 32 848 | -2 769 | 11,8 | 12,9 | -1,1 | 1,51 |
2010 | 2 549 617 | 28 651 | 32 644 | -3 993 | 11,2 | 12,8 | -1,6 | 1,51 |
2011 | 2 544 748 | 28 904 | 31 162 | -2 258 | 11,4 | 12,3 | -0,9 | 1,49 |
2012 | 2 540 938 | 30 220 | 31 667 | -1 447 | 11,9 | 12,5 | -0,6 | 1,58 |
2013 | 2 540 702 | 29 542 | 31 166 | -2 124 | 11,6 | 12,5 | -1,1 | 1,55 |
2014 | 2 538 436 | 30 270 | 32 450 | -2 180 | 11,9 | 12,8 | -0,9 | 1,61 |
2015 | 2 537 799 | 27 909 | 32 869 | -4 960 | 11,0 | 13,0 | -2,0 | 1,51 |
2016 | 2 534 174 | 27 134 | 32 263 | -5 123 | 10,7 | 12,7 | -2,0 |
Частка Львівської області у загальному населенні України
- 1959 — 5,03 %
- 1970 — 5,17 %
- 1979 — 5,15 %
- 1983 — 5,20 %
- 1989 — 5,31 %
- 2002 — 5,42 %
- 2010 — 5,55 %
- 2016 — 5,59 %[11]
За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)
Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)[12]
Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.[13]
Найбільші населені пункти
за даними Держкомстату[14][15] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення
Національний склад населення Львівської області станом на 2022 рік[16]:
№ | Національність | Кількість осіб | % |
---|---|---|---|
1 | Українці | 2 420 100 | 92,9 % |
2 | Росіяни | 75 200 | 3,1 % |
3 | Поляки | 35 100 | 2,1 % |
4 | Євреї | 3 970 | 0,2 % |
5 | Білоруси | 2 700 | 0,1 % |
6 | Вірмени | 990 | 0,03 % |
7 | Молдовани | 902 | 0,03 % |
8 | Цигани | 900 | 0,03 % |
9 | Татари | 720 | 0,03 % |
10 | Німці | 490 | 0,02 % |
11 | Інші | 15 900 | 1,2 % |
Разом | 2 420 100 | 100,00 % |
Мова
Рідна мова населення Львівської області за результатами переписів населення, %[17][18][19]
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|
українська | 84,8 | 87,6 | 89,0 | 90,1 | 95,3 |
російська | 11,6 | 10,8 | 9,8 | 8,8 | 3,8 |
інша | 3,6 | 1,6 | 1,2 | 1,1 | 0,6 |
Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту
18 вересня 2018 року рішенням Львівської обласної ради у Львівській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[20][21].
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.[22]
Промисловість
У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).
У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.
До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:
- Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» - на даний час не діє;
- АТ "Нафтопереробний комплекс «Галичина» - на даний час не діє;
- Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» -на даний час не діє;
- Добротвірська ТЕС;
- ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» - на даний час не діє;
- НГВУ «Бориславнафтогаз»;
- Державна вугільна холдингова компанія «Укрзахідвугілля»;
- Львівський державний міжобласний спецкомбінат УДО «Радон»;
- Стебницьке ДГХП «Полімінерал»-на даний час не діє;
- Магістральні нафтопродуктопроводи «Прикарпаттранснафтопродукт», «Дружба», «Поліолефіни», ВАТ «Оріана».
- Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк») Імпорт кріплення [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.]
Сільське господарство
Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.
Транспорт
Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Самбір, Стрий. У Львові є Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ—Львів—Прага (Будапешт), Варшава—Перемишль—Львів—Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Стрий та Самбір. Головні автомагістралі: E372М09 Рава-Руська-Львів-Тернопіль(Вінниця-Знам'янка), Н09 Львів—Івано-Франківськ—Мукачево (Чернівці), E40-50-471М06 (Київ—Чоп).