Льодойма
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Льодойми (від рос. ледоём) — міжгірські западини і розширення річкових долин, повністю заповнені (або наразі заповнюються) льодовиками гірського обрамлення[1]. Льодоймами називаються і ізометричні або злегка витягнуті в плані маси льоду, що заповнюють ці міжгірні улоговини. З цієї точки зору, льодойма є великим елементом сітчастих льодовикових систем, який отримує розвиток в умовах гірсько-котловинного рельєфу. Розвинуті льодойми поповнюються льодом за рахунок долинних льодовиків, що впадають до них; окрім того, вони можуть одержувати снігове живлення на свою власну поверхню[2].
Близьке визначення представлено і в одному із сучасних географічних словників[3]. Усі зазначені характеристики російський гляціолог-геоморфолог О. М. Рудой відносить до «класичних» льодойм Нехорошева[4]. З таких позицій до сучасних льодойм можна відносити багато льодовикових областей Канадської Арктики, Ґренландії, Шпіцберґена, Землі Франца-Йосифа тощо.