Люблінське воєводство (1919—1939)

Люблінське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця, воєводство у центральній частині Польської республіки. Єдине воєводство Польщі без кордонів з іншими державами. Утворили його 14 серпня 1919 р. Адміністративний центр — місто Люблін.

Люблінське воєводство
пол. Województwo lubelskie
Герб
Адм. центр	Люблін
Найбільше місто	Люблін
Країна	Польська Республіка
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	2 087 951 (1921); 2 116 200 (1931)
- густота	67,1 (1921); 79,7 (1931)
Площа
- повна	31 123 км² (1921); 26 555 км² (1939) км²
Дата заснування	14 серпня 1919
Дата ліквідації	1939
Воєвода	останній — Де Трамекур Єжи
Адреса	Люблін, вул. Нєцала, 14
Скорочення	LB
Люблінське воєводство на карті Другої Речі Посполитої
Люблінське воєводство на карті Другої Речі Посполитої

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ Люблінського воєводства у 1933 р.

На півночі межувало з Білостоцьким воєводством. На сході з Варшавським та Келецьким воєводствами. На півдні — зі Львівським воєводством. На сході — з Волинським воєводством.

У 1930 р. воєводство поділялося на 19 повітів та 1 місто, прирівняне до повіту (Люблін).

У 1939 р. — на 15 повітів та місто-повіт Люблін.

Населення

Число жителів Люблінського воєводства за переписами:^[1][2]

• 1921 — 2 087 951
• 1931 — 2 116 200

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в воєводстві була 2 087 951 особа (1 003 592 чоловіків та 1 084 359 жінок), був 283 331 будинок (274 431 житловий та 8900 інших)^[3]. Розподіл за релігією: 1 619 755 римо-католиків (77,58 %), 287 639 юдеїв (13,78 %), 152 598 православних (7,31 %), 17 065 євангельських християн (0,82 %), 6560 маріявітів (0,31 %), 3256 греко-католиків (0,16 %), 950 християн інших конфесій (0,05 %), 14 мусульманів, 100 нерелігійних та 14 не вказало релігію^[3]. Офіційний розподіл за національністю: 1 782 221 поляк (85,36 %), 227 902 євреї (10,92 %), 63 079 українців (3,02 %), 10 933 німців (0,52 %), 3794 осіб інших національностей (0,18 %)^[3].

Мова

Мовний склад населення Люблінського воєводства за даними перепису 1931 року^[2]

• польська — 2 109 199 (85,6%)
• єврейська — 259 537 (10,5%)
  • їдиш — 246 010
  • іврит — 13 527
• українська — 73 828 (3,0%)
  • українська — 63 156
  • руська — 10 672
• німецька — 15865 (0,6%)
• російська — 2835 (0,1%)

Рідна мова населення повітів за переписом 1931 року, %^[2]

повіт	населення	польська	єврейська	українська	німецька
Білґорайський	116 951	90,7	6,8	2,3
Більський	116 266	91,6	6,1	1,9
Венгрівський	88 788	89,8	8,7		1,4
Володавський	113 566	76,5	12,2	8,5	2,0
Гарволинський	159 942	87,5	11,6		0,8
Грубешівський	129 957	78,0	6,6	14,7	0,3
Замойський	149 548	87,3	10,8	1,7
Красноставський	134 159	91,8	7,2	0,8
Луківський	129 083	93,7	6,1		0,1
Любартівський	107 991	92,5	5,5	0,6	1,4
Люблінський	163 502	92,9	6,4		0,5
м. Люблін	112 285	65,5	33,8	0,2	0,1
Пулавський	172 267	87,1	12,6	0,1
Радинський	99 089	84,9	13,9	0,3	0,7
Седлецький	151 411	85,5	13,8	0,1	0,3
Соколівський	83 949	89,8	9,8		0,1
Томашівський	121 124	71,5	11,0	17,1
Холмський	162 340	74,4	12,6	8,1	4,2
Янівський	152 718	93,1	6,1	0,7
Люблінське воєводство	2 464 936	85,6	10,5	3,0	0,6

Релігія

Релігійний склад за переписом 1931 року^[2]

• римо-католики — 1 895 764 (76,9%)
• юдеї — 314 340 (12,8%)
• православні — 210 373 (8,5%)
• євангелісти — 23 224 (0,9%)
• греко-католики — 3 382 (0,1%)

Релігійний склад населення повітів за переписом 1931 року^[2]

повіт	населення	римокатолики	юдеї	православні
Білгорайський	116 951	70,6	11,1	17,9
Бяльський	116 266	71,1	12,3	15,6
Венгрівський	88 788	86,2	10,0
Влодавський	113 566	51,0	16,0	29,4
Гарволинський	159 942	87,0	11,7
Грубешівський	129 957	48,8	12,1	37,8
Замостянський	149 548	83,8	11,2	4,5
Красноставський	134 159	84,6	9,0	3,6
Луківський	129 083	88,0	11,4	0,1
Любартівський	107 991	87,4	8,9	1,4
Люблінський	163 502	91,2	7,4	0,1
м. Люблін	112 285	63,7	34,7	0,6
Пулавський	172 267	86,5	12,7	0,1
Радзинський	99 089	81,3	15,7	1,9
Седлецький	151 411	82,6	15,2	0,4
Соколівський	83 949	89,3	9,9	0,2
Томашівський	121 124	60,3	11,7	27,3
Холмський	162 340	54,5	14,1	23,1
Янівський	152 718	88,5	10,0	0,8
Люблінське воєводство	2 464 936	76,9	12,8	8,5

Освіта

За переписом 1931 р. серед жителів Люблінського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 66,3% осіб, вміли тільки читати 9,2% жителів, а 24,2% жителів не вміли читати і писати.^[2]

Серед юдеїв вміли читати і писати 66,1% старше 5 років, серед римокатоликів — 64,2%, серед православних — 55,2%.^[2]

Вміння читати і писати серед жителів старше 10 років за переписом 1931 р., %^[2]

повіт	населення	вміють читати і писати	вміють тільки читати	не вміють читати і писати	невідомо
Білгорайський	86 844	55,7	9,0	35,2	0,1
Бяльський	85 242	68,6	8,1	23,0	0,4
Венгрівський	64 717	69,0	10,8	20,1	0,1
Влодавський	83 489	60,3	6,9	32,7	0,1
Гарволинський	115 503	65,4	12,2	22,1	0,3
Грубешівський	97 839	64,5	4,8	30,4	0,2
Замостянський	113 605	65,1	9,9	24,9	0,1
Красноставський	100 669	64,6	10,4	24,9	0,1
Луківський	92 991	66,2	13,3	20,4	0,2
Любартівський	78 483	68,4	12,8	18,7	0,1
Люблінський	119 592	67,4	9,5	22,7	0,3
м. Люблін	89 646	79,4	3,3	17,0	0,4
Пулавський	126 317	68,0	9,2	22,5	0,3
Радзинський	73 910	67,9	13,6	18,4	0,2
Седлецький	113 159	69,8	10,6	19,0	0,5
Соколівський	62 417	67,3	11,7	20,7	0,3
Томашівський	89 871	62,8	5,9	31,2	0,1
Холмський	118 614	68,1	5,8	25,8	0,2
Янівський	112 970	62,5	8,9	27,8	0,8
Люблінське воєводство	1 825 878	66,3	9,2	24,2	0,3

Примітки

1. Pierwszy Powszechny Spis Ludności 1921 — Województwo lubelskie
2. Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo lubelskie
3. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)