Манич (річка)
річка в Росії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Манич (річка)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Манич (Західний Манич) — річка на півдні Європейської частини Російської Федерації у Кумо-Маницький улоговині. Західний Манич тече в північно-західному напрямку і є лівою притокою Дону; Витоки знаходяться в Калмикії та Ставропольському краї.
Манич | |
---|---|
47°14′56″ пн. ш. 40°15′16″ сх. д. | |
Витік | |
• координати | 45°42′26″ пн. ш. 44°03′03″ сх. д. |
Гирло | Дон |
• координати | 47°14′56″ пн. ш. 40°15′14″ сх. д. |
Басейн | басейн Дону |
Країни: | Росія |
Регіон |
Ростовська область Ставропольський край Калмикія |
Довжина | 452 км |
Площа басейну: | 480 200 км² |
Середньорічний стік | у сел. Веселий: 150,8 м³/с |
Притоки: | Єгорлик, Sredny Ergolykd, Machokd, Khara-Zukhad, Ulan-Zukhad, Podpol'naya Riverd і Tomlyonaya Riverd |
Водойми в руслі | Ust-Manych Reservoird і Lysy Limand |
Медіафайли у Вікісховищі |
Західний Манич, притока річки Дон. Річка має завдовжки 219 км, його джерелом є озеро Манич-Гудило у південно-західній частині Республіки Калмикія. У Ростовській області Західний Манич тече через Сальський, Пролетарський, Веселівський та Багаєвський райони та через місто Пролетарськ й впадає в річку Дон у станиці Маницької, на схід від міста Ростов-на-Дону[1].
Є три водосховища на річці Західний Манич, від витоку до гирла[1] :
- Пролетарське водосховище (гребля 46°37′53″ пн. ш. 41°39′36″ сх. д., біля міста Пролетарськ)
- Веселовське водосховище (гребля, біля селища Веселий).
- Усть-Маницьке водосховище (гребля 47°14′20″ пн. ш. 40°15′53″ сх. д.)
Пролетарська гребля є досить високою, щоб підняти рівень води в озері Манич-Гудило вище за течією, тому насправді озеро стало частиною Пролетарського водосховища. Три водосховища (і озеро Манич-Гудило) утворюють майже безперервний ланцюг, природне річище, майже повністю затоплено ними. Згідно з розрахунками російського географу Олександра Базелюка, лише 9,1 км довжини річки Західний Манич залишається в її первісному вигляді «річка» (а не у формі водосховища): 8,2 км від Веселовської греблі у верхній течії Усть-Маницького водосховища, та 0,9 км від Усть-Маницької греблі до впадіння у річку Дон[2].