Мануел I
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мануе́л І (порт. Manuel I; 31 травня 1469(14690531) — 13 грудня 1521) — король Португалії (1495—1521). Представник португальської Авіської династії. Народився в Алкошете, Португальське королівство. Наймолодший син візеуського герцога Фернанду й португальської інфанти Беатриси. Онук португальського короля Дуарте. Кузен і спадкоємець (з 1491) португальського короля Жуана ІІ.
Мануел I | ||
| ||
---|---|---|
25 жовтня 1495 — 13 грудня 1521 | ||
Попередник: | Жуан II | |
Наступник: | Жуан III | |
| ||
13 липня 1491 — 25 жовтня 1495 | ||
Попередник: | Афонсу | |
Наступник: | Мігел | |
| ||
21 серпня 1484 — 13 грудня 1521 | ||
Народження: |
31 травня 1469(1469-05-31) Алкошете, Португальське королівство | |
Смерть: |
13 грудня 1521(1521-12-13) (52 роки) Лісабон, Португалія | |
Причина смерті: | чума | |
Поховання: | Монастир єронімітів | |
Країна: | Португальське королівство | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Авіська | |
Батько: | Фернанду Візуеський | |
Мати: | Беатриса Візеуська | |
Шлюб: |
Ізабела (1497—1498) Марія (1500—1517) Елеонора (1517—1521) | |
Діти: | Мігел, Жуан III, Ізабела, Беатриса, Луїш, Фернанду, Афонсу, Енріке, Марія (І), Дуарте, Антоніу, Карлуш, Марія (ІІ) | |
Після смерті Жуана ІІ успадкував трон та був проголошений королем. Став першим португальським монархом, що не був прямим нащадком попередника. Встановив абсолютистський метод управління. Сприяв всебічному розвитку Португалії, яка досягла визначних досягнень у політиці, науці, літературі та мистецтвах; перетворив свою країну на одну з європейських наддержав, яка стала на шлях географічних відкриттів та заморських завоювань; зокрема, було прокладено морські шляхи до Індії, Бразилії та Малакки. Реформував податкову систему й оновив законодавство, надрукувавши його в так званих ординаціях Мануела (1521).
Підтримував християнських місіонерів у африканських й азійських країнах, фундував побудову Монастиря Жиронімуш, намагався організувати новий хрестовий похід проти турків. Примусово охрестив португальських євреїв, які отримали статус нових християн (1496); стратив зачинателів Лісабонського погрому (1506). Звертався до Святого Престолу з проханням запровадити інквізицію (1515). Завдяки великим прибуткам від комерції, особливо торгівлі заморськими спеціями, інвестував багато грошей у будівництво; сприяв появі нового мануелського стилю, так званої португальської пізньої готики. Чоловік арагонських інфант Ізабели (до 1498) і Марії (до 1516), та Елеонори Австрійської. Мав 13 дітей. Батько португальських королів Жуана ІІІ й Енріке. Помер від чуми у 52 роки в Лісабоні. Похований у Монастирі єронімітів, Лісабон, Португалія. Правління описане в офіційній «Хроніці короля Мануела». Прізвиська — Уда́чливий (порт. о Afortunado), Щасли́вий (порт. o Venturoso).