Loading AI tools
село в Чернівецькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мигове́ — село у Берегометській селищній громаді Вижницького району Чернівецької області України. У селі розташований гірськолижний курорт Мигове.
село Мигове | |
---|---|
Вигляд на гірськолижний курорт у Мигово | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Вижницький район |
Громада | Берегометська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA73020030120060784 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 3693 |
Поштовий індекс | 59236 |
Телефонний код | +380 3730 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°09′00″ пн. ш. 25°22′50″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
505 м |
Водойми | р. Мигівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59236, Чернівецька область, Вижницький район, с. Мигове, вул. Центральна, 153 |
Карта | |
Мапа | |
|
Назва села походить від назви річки Мигівка. Старі люди називають село Нігово.
Гірське село Мигове розташоване у південно-західній частині України, за 63 кілометри від обласного центру Чернівці і за 31 км автодорогами від районного центру Вижниця, за 6 км від залізничної станції Берегомет. Розкинулося по обох боках в долині річки Мигівка (права притока Серету, бас. Дунаю), на якій розташований каскадний водоспад Чиста Сльоза (4 м).
Навколо села ростуть смереково-букові ліси. На південь від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Ділянка барвінку малого».
Спочатку Мигове було частиною села Луківці, від якого воно відокремилося в 1776 році.
У середині ХІХ століття було прокладено вузькоколійку Лукавці-Мигово(Майдан), по якій з хуторів перевозили ліс на Луківецьку та Берегометську лісопильні.
До скасування кріпацтва село перебувало у володінні кількох поміщиків, яким належала найбільша кількість землі: Василькам, Флокдорам, Богусівичам. У 1835 році поміщик В. Василько побудував залізоробний завод. Як сировина використовувались руди, що не глибоко залягали на околиці села. З 1860 року цей завод припинив своє існування.
В 1860 році на кошти сільської громади та руками селян побудовано будинок священника та школа. 1873 року була побудована перша церква, а в 1903 році перебудована на більшу за розмірами. У 1903 році було відкрито два класи початкової школи.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села пережили голод.
В 1958 році було відкрито цегельно-черепичний завод на території села Мигове.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Берегометської селищної громади.
11 квітня 2023 року парафіяни церкви святого Івана Сучавського у селі Мигове на загальних зборах вирішили долучилися до канонічної Православної Церкви.[1]
За переписом 1910 року в Миговому проживало 3491 чоловік, в т. ч. українців — 2850, євреїв — 580, поляків — 48, румунів — 8, німців — 3, інших національностей — 2 чоловіка[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3560 осіб, з яких 1726 чоловіків та 1834 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3683 особи[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,30 % |
російська | 0,54 % |
молдовська | 0,08 % |
румунська | 0,05 % |
білоруська | 0,03 % |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.