Мусіяка Віктор Лаврентійович

Ві́ктор Лавре́нтійович Мусія́ка (28 червня 1946, Безводне, Миколаївський район, Миколаївська область — 22 липня 2019) — український юрист та політик, один з авторів тексту Конституції України, колишній лідер партії «Вперед, Україно!». Професор Києво-Могилянської академії.

Віктор Лаврентійович Мусіяка
Віктор Лаврентійович Мусіяка
3-й Заступник Голови Верховної Ради України
жовтень 1996 — 14 квітня 1998
Попередник	Олег Дьомін
Наступник	Віктор Медведчук
Народився	28 червня 1946(1946-06-28) Безводне, Веснянська сільська громада, Миколаївський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Помер	22 липня 2019(2019-07-22)[1] (73 роки)
Похований	Байкове кладовище
Відомий як	адвокат, політик
Місце роботи	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партія	Третя Українська Республіка
Нагороди	Медаль «За трудову відзнаку» Заслужений юрист України
musiyaka.com

Освіта

• 1973 року закінчив Харківський юридичний інститут, аспірантуру при інституті.
• Кандидатська дисертація «Солідарна відповідальність за спільне заподіяння шкоди» (1977).

Кар'єра

• Жовтень 1964 — листопад 1965 — фрезерувальник Суднобудівного заводу імені 61 комунара, місто Миколаїв.
• Листопад 1965 — грудень 1968 — служба в армії.
• Січень — травень 1969 — слюсар Ольшанського цементного заводу.
• Травень — серпень 1969 — робітник радгоспу «Криничанський», Миколаївська область.
• 1969—1973 — студент Харківського юридичного інституту.
• Листопад 1973 — листопад 1976 — аспірант кафедри цивільного права, з грудня 1976 — асистент, з червня 1978 — старший викладач, з червня 1980 — доцент, жовтень 1980 — січень 1984 — заступник секретаря парткому, з листопада 1985 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри цивільного права, січень 1984 — квітень 1986 — декан заочного факультету, грудень 1986 — квітень 1988 — проректор з навчально-методичної роботи, квітень 1988 — квітень 1990 — старший науковий працівник, червень 1991 — серпень 1994 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри основ підприємництва і фінансового права, з листопада 1992 — професор Харківського юридичного інституту (з березня 1991 — Українська державна юридична академія, потім — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого).
• Вересень 2000 — березень 2001 — директор Центру комерційного права.
• 2000—2002 — професор, завідувач кафедри галузевих правничих наук правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Голова наглядової ради Центру розвитку українського законодавства (з грудня 1999).

Академік Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем (з 1998).

Політична діяльність

В 1994 розпочинає політичну діяльність. Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 р. по квітень 1998 р., висунутий виборцями. Член групи «Реформи». Член Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи.

З листопада 1995 р. по червень 1996 р. — постійний представник Президента України у Верховній Раді України^[2][3].

З жовтня 1996 р. по квітень 1998 р. — заступник Голови ВР України^[4]. Потім — головний консультант Науково-експертного управління Секретаріату ВР України, заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства ВР України.

Очолював дві ТСК: по доопрацюванню проекту Закону України про місцеве самоврядування в Україні (1996); для підготовки проекту Цивільного кодексу України (1997).

До квітня 1998 був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.

У 1998 році очолює виборчий блок «Вперед, Україно!», який брав участь у Парламентських виборах 1998 року, однак до парламенту не потрапляє — блок набрав лише 1,73 % голосів^[5].

У 1999 році В.Мусіяка очолює новостворену партію Вперед, Україно!. На виборах 2002 року потрапляє до Верховної ради 4-го скликання за списками блоку «Наша Україна», до якого входила і очолювана ним партія Вперед, Україно!.

Діяльність В. Мусіяки у Парламенті з 04.2002 р. по 05.2006 р. позначена кількома переходами по фракціях^[6]:

Фракція	Термін
Фракція «Наша Україна»	15.05.2002 — 30.05.2002
Група «Європейський вибір»	04.03.2003 — 20.11.2003
Фракція «Регіони України»	20.11.2003 — 16.06.2004
Група «Центр»	01.07.2004 — 01.02.2005
Група «Демократична Україна»	24.03.2005 — 08.09.2005
Фракція політичної партії «Вперед, Україно!»	08.09.2005 — 04.11.2005

В. Мусіяка голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення політичної реформи, парламентської реформи та організації парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Могила Віктора Мусіяки, Байкове кладовище

У парламентських виборах 2006 року В.Мусіяка очолює список партії «Вперед Україно!»^[7], яка не потрапляє до Верховної Ради, набравши лише 0,02 % голосів.

У парламентських виборах 2007 участі не брав.

У 2014—2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою ВРУ^[8].

Раптово помер від інфаркту 22 липня 2019 року^[9][10]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Нагороди та відзнаки

• Орден Свободи (28 червня 2021, посмертно) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України^[11]
• Заслужений юрист України (1 листопада 1996) — за значний особистий внесок у розробку і прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу^[12]
• Член-кореспондент Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем з 1993 р.
• Державний службовець 1-го рангу з 07.1998 р.
• Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1986 р.).

Творчість

Автор, співавтор близько 120 наукових праць, зокрема книг:

• «Радянське цивільне право» (1983 р., співавтор),
• «Авторські договори» (1988 р.),
• «Цивільно-правовий захист прав громадян» (1993 р., співавтор),
• «Правове регулювання підприємницької діяльності» (1995 р.).

Виноски

1. Помер один з авторів Конституції України Віктор Мусіяка
2. Указ Президента України від 23 листопада 1995 року № 1086/95 «Про Постійного представника Президента України у Верховній Раді України»
3. Указ Президента України від 26 липня 1996 року № 598/96 «Про увільнення В. Мусіяки з посади Постійного представника Президента України у Верховній Раді України»
4. Постанова Верховної Ради України від 3 жовтня 1996 року № 402/96-ВР «Про обрання заступника Голови Верховної Ради України»
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
6. http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat_fr_changes?d_id=759&SKL=5%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
7. Постанова Центральної виборчої комісії від 2 січня 2006 року № 3 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії "Вперед, Україно!"»
8. Постанова Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року № 64-VIII «Про формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України»
9. «Студенти його любили» — попрощалися з одним із авторів Конституції Віктором Мусіякою
10. Помер один з авторів Конституції України Віктор Мусіяка. LB.ua. 22 липня 2019. Процитовано 17 вересня 2023.
11. Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
12. Указ Президента України від 1 листопада 1996 року № 1032/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України"»

Посилання

• Мусіяка [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Персональний сайт