Міжамериканський договір взаємної допомоги
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Міжамерика́нський до́говір взає́мної допомо́ги (ісп. Tratado Interamericano de Asistencia Recíproca або TIAR, англ. Inter-American Treaty of Reciprocal Assistance, фр. Traité interaméricain d'assistance réciproque, порт. Tratado Interamericano de Assistência Recíproca, також відома як Угода Ріо або Пакт Ріо) — угода, підписана в 1947 році в Ріо-де-Жанейро між багатьма країнами Америки в рамках Організації Американських Держав[2][3]. [4]
Пакт Ріо | |
---|---|
Aбревіатура | TIAR, TIAR, TIAR, 泛美互助条约 і 泛美互助條約 |
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 2 вересня 1947[1] |
Місце | Ріо-де-Жанейро[1] |
Чинність | 12 березня 1948[1] |
Умови | ратифікація двох третин держав-підписантів |
Підписанти | 23[1] |
Сторони | 17[1] |
Зберігається | Панамериканський союз |
Мови | англійська, французька, португальська та іспанська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Головним принципом, що міститься в його статтях, є те, що зовнішній напад проти одного з членів має вважатися нападом проти всіх них цілком[3]; ця було відоме як доктрина «Півсферичного захисту»[5].
Договір почав діяти в 1948 році (відповідно до Статті 22 договору) після ратифіковації в 1947 році, остання країна, яка приєдналася до нього — Багамські острови, що стали членом в 1982 році.