Наполеонівські війни
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Наполео́нівські ві́йни (1799—1815) — серія з кількох воєн, проведених антифранцузькими коаліціями у період Консульства (1799—1804) й імперії Наполеона (1804—1814, 1815).
Наполеонівські війни | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва під Аустерліцем | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Франція та її союзники: Франція Османська імперія Іспанія (до 1809) Голландія Російська імперія[1] (1807-1812) Королівство Італія Королівство Данія Багато німецьких міст-держав (Рейнський союз) Швеція (1810-1812)[2]. |
Антифранцузька коаліція та її союзники: Велика Британія Російська імперія Австрійська імперія Королівство Пруссія Швеція Іспанія (після 1809) Португальське королівство Священна Римська імперія Неаполь | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Лідери Франції та її союзників
Наполеон Бонапарт
|
Лідери антифранцузької коаліції
Георг III
| ||||||||
Військові сили | |||||||||
: 1 200 000 регулярних військ і ополчення[3] | : 900 000 солдатів, козаків та ополчення[4] : 320 000 регулярних військ і ополчення : 250 000 регулярних військ та ополчення[5] : 250 000 регулярних військ та ополчення[6] | ||||||||
Втрати | |||||||||
800 000 французів та союзників, загиблих внаслідок ран, нещасних випадків чи хвороб (найбільше, під час вторгнення французів до Росії)[7] 600 000 цивільних[7] |
: 32 232 вбитими в результаті бойвих дій та 279 574 вбитими внаслідок ран, хвороб, нещасних випадків та інших причин[8] : 550 220 вбитих в бою (1792–1815) (загалом загиблих невідомо) більше 300 000 вбитих в боях та понад 586 000 вбитих в цілому[9] : 289 000 вбитих у боях (загалом загиблих невідомо)[10] : 134 000 вбитих у бою (загалом кількість загиблих невідома) |
Найпершою метою війн було прагнення Наполеона завдати повної поразки Великій Британії та усунути її як політичного та економічного суперника Франції. Виступивши проти коаліції європейських країн (Австрійської імперії, Великої Британії, Російської імперії, королівства Швеція і королівства Пруссія), Наполеон одержав перемоги біля Аустерліца (1805), Єни (1806), Ейлау і Фрідланда (1807), але не зміг ефективно воювати проти Великої Британії після поразки в морському бою біля Трафальгара. Його війська воювали в Іспанії з 1808, коли Наполеон втрутився у династичні чвари іспанських Бурбонів. Поразка в Російській імперії і в битві під Лейпцигом, призвела до його полону і заслання на острів Ельбу. 1815 Наполеон повернувся до Французької імперії, почав новий виступ проти сил коаліції, що завершилося повною поразкою Франції біля Ватерлоо.