Національний історичний музей Білорусі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Національний історичний музей Республіки Білорусь[2] ((біл. Нацыянальны гістарычны музей Рэспублікі Беларусь), до 15 вересня 2009 — Національний музей історії та культури Білорусі[3]) — один з найпопулярнішних музеїв країни. В його фондах зберігається найбільша музейна колекція в Білорусі — близько 400 тис. одиниць. Хронологічні рамки музейних фондів охоплюють період від 40 тис.р. до н. е. до нашого часу. До структури Національного історичного музею також входять 5 філіалів: Музей історії білоруського кіно, Музей сучасної білоруської державності, Будинок-музей І з'їзду РСДРП, Музей історії театральної та музичної культури Білорусі та Музей природи та екології Білорусі.
Національний історичний музей Республіки Білорусь | |
---|---|
біл. Нацыянальны гістарычны музей Рэспублікі Беларусь | |
Будівля музею, головний вхід | |
53°53′48″ пн. ш. 27°33′19″ сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Білорусь |
Розташування | Білорусь |
Адреса | Мінськ, вул. Карла Маркса, 12 |
Засновано | 1908 |
Відкрито | 1957 |
Фонд | 370 000±1 000[1] |
Директор | Павло Сапоцька |
Сайт | histmuseum.by |
Національний історичний музей Республіки Білорусь на карті Мінська | |
Національний історичний музей Білорусі у Вікісховищі |
Протягом своєї історії Національний історичний музей неодноразово змінював свою назву. Свій початок він бере з Мінського обласного музею, заснованого у 1919 році. У 1923-30 рр. музей називався Білоруським державним і був центральною музейною установою БРСР, у 1930-х рр. — Мінським соціально-історичним, у 1941-45 рр. — Мінським історичним. У 1957 році установу було відновлено під назвою Білоруський державний історико-краєзнавчий музей, а 1964 року він отримав назву Державного музею БРСР. Після проголошення незалежності Республіки Білорусь у 1992 році музей було вкотре перейменовано — на Національний музей історії та культури Білорусі. Свою сучасну назву він отримав у 2009 році.