Недоторканність (право)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Недоторка́нність — юридична гарантія правового статусу окремих категорій осіб (депутатів, дипломатів, суддів, а також чатових, парламентерів і т. ін.), що полягає в захисті від примусу, який міг би бути застосований за звичайних обставин.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Недоторканність (значення).
Не плутати з Недото́рканістю [1].
Недоторканність «не є особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер»; її призначення — «забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення [ посадовою особою ] своїх функцій»[2].
Недоторканність може розрізнятися за тим захистом, який вона надає своїм носіям, часом дії, силою, підставою виникнення тощо.