Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ни́кшич (чорн. Nikšić/Никшић) — місто в Чорногорії, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 58 212 осіб (2003).
Никшич Никшић | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
42°47′00″ пн. ш. 18°57′00″ сх. д. | |||||
Країна | Чорногорія | ||||
Адмінодиниця | Муніципалітет Никшичd | ||||
Столиця для | Муніципалітет Никшичd (Адміністративний поділ Чорногорії) | ||||
Площа | 367 км² | ||||
Населення | 58 212 | ||||
Висота НРМ | 647 м | ||||
Міста-побратими | Люблін (24 березня 2015)[1][2], Želinod[3], Жирона[3], Вербас[3], Валєво[3], Тузла[3], Требинє[3], Струмиця[3], Comunità Montana Monti Ernicid[3], Прилеп[3], Охрид[3], Невесинє[3], Мурська Собота[3], Lazarevacd[3], Куманово[3], Копривниця[3], Копер[3], Яйце[3], Ґрадачац[3], Гацько[3], Фоча[3], Чифен[3], Бриндізі[3], Білеча[3], Арілєd[3] | ||||
GeoNames | 3194494 | ||||
OSM | ↑2319534 ·R (Муніципалітет Никшич) | ||||
Поштові індекси | 81400 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Нєбойша Радойчич | ||||
Вебсайт | www.niksic.cg.yu | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Никшич у Вікісховищі |
Засноване у IV столітті як римський військовий табір під назвою Андерба (лат. Castrum Anderba).
Після 459 року в місті отаборилися готи, які дали місту ім'я одного зі своїх ватажків — Анагаста, що з часом перетворилося на Оногошт. Проте перебували готи в місті недовго і рушиили до заможнішої Італії. В 518 році Анагаст був зруйнований потужним землетрусом[4].
На початку VII століття місто було відбудовене прибульцями-слов'янами, які зберегли за ним ім'я Оногошт.
Після османського завоювання турки збудували на місці середньовічної цитаделі фортецю, що отримала назву Бедем (з чорногорської — «мур», «вал»)[5].
В XVII сторіччі Никшич був перетворений на центр Захумської митрополії, яку очолив владика Василь (майбутній святий Василь Острозький). Але під тиском османської влади митрополит змушений був перебратися до гірського монастиря Острог[6].
У 1877 році, коли Чорногорією правил Нікола I Петрович-Негош, османці були вигнані і Нікшича було звільнено. Це привабило нових поселенців і дало новий імпульс розвитку міста (тоді він уже називався Никшич).
У 1883 році було складено план розвитку Никшича, який почав реалізовувати архітектор-містобудівник Йосип Сладе з Трогіра. В місті з'явилися широкі вулиці, що променями розходилися на північ і схід, та торговельна площа у французькому стилі. Прикрасами міста став князівський палац, кафедральний собор Василя Острозького (його звели російським коштом та за російським проєктом) та Царський міст[7]. Перші три десятиліття після складання плану характеризуються вибуховим зростанням міського виробництва та торгівлі, установою у місті різних культурних та освітніх організацій.
Під час другої світової війни міста зазнало великих руйнувань внаслідок бомбардувань американської авіації — за закликом мсцевого руху опору. Натомість після війни місто було оновлено та реконструйовано, з'єднано залізницею з Подгорицею, а завдяки будівництву великого металургійного комбінату стало одним із важливих промислових центрів Чорногорії. Населення Никшича виросло у десять разів.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.