Онікс (протикорабельна ракета)
російська надзвукова протикорабельна ракета / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
П-800 «Онікс» (Індекс УРАВ ВМФ — 3М55, експортне найменування — «Яхонт», за класифікацією МО США і НАТО — SS-N-26 Strobile) — радянська/російська надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіуса дії, призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії. Крім того, може застосовуватись і проти наземних цілей, при цьому дальність ураження цілі може бути збільшена.[5]
Онікс/Яхонт | |
---|---|
Ракета П-800 на «Армія 2018» | |
Тип |
Крилата ракета Крилата ракета повітряного базування Крилата ракета підводного базування[en] Протикорабельна ракета Ракета «поверхня — поверхня» Ударна ракета |
Походження | СССР / Росія |
Історія використання | |
На озброєнні | 2002–нині[1] |
Оператори | Див. користувачі |
Війни |
Громадянська війна в Сирії російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Історія виробництва | |
Розробник | Єфремов Герберт Олександрович |
Виробник | АТ «ВПК «НВО машинобудування»[ru] |
Вартість одиниці | $1,25 мільйона[2] |
Виготовлення | 1987–нині |
Характеристики | |
Вага | 3000 кг |
Довжина | 8,9 м |
Діаметр | 0,7 м |
Боєголовка | 300 кг напівбронебійний в російській версії, термоядерна; 200 кг напівбронебійний в експортній версії[3] |
Механізм детонації |
підривач зі затримкою |
| |
Двигун |
Прямоточний повітряно-реактивний двигун 4 тони тяги |
Розмах крил | 1,7 м |
Паливо | авіагас |
Операційна дальність |
600 км (версія Онікс для Росії) 800 км (версія Онікс-М для Росії) 120-300 км в залежності від висоти (експортна версія Яхонт) |
Практична межа | 14 000 м |
Висота польоту | 10 м або вище |
Швидкість | 2.6 Маха (3180 км/г / 884 м/с) |
Система наведення |
інерційна навігація на марші, активна радіолокація-пасивна радіолокація головка самонаведення |
Точність | 1,5 м[4] |
Пускова платформа |
берегове встановлення, військовий корабель, Літальний апарат з нерухомим крилом |
| |
Онікс (протикорабельна ракета) у Вікісховищі |
Розробку оперативно-тактичного протикорабельного комплексу четвертого покоління розпочато наприкінці 1970-х років у ЦКБМ МОМ. На відміну від попередніх радянських ПКР, які мають відносно вузьку спеціалізацію по носіях, новий комплекс із самого початку замислювався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях і катерах, літаках і берегових пускових установках.
Ракети «Онікс», поряд з ракетами сімейства «Калібр» та перспективними ракетами «Циркон» у 2020-х повинні витіснити більшість типів старіших протикорабельних ракет у ВМФ Росії[6][7][8][9]. Всі перераховані вище ракети відрізняються компактністю, взаємозамінністю та універсальністю[10].