Loading AI tools
український церковний діяч, греко-католицький ієромонах-василіянин, душпастир підпільної Греко-Католицької Церкви на Закарпатті, письмен З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Павло Мадяр (хресне ім'я Петро; 21 лютого 1923, Білки — 28 листопада 1996, Малий Березний) — український церковний діяч, греко-католицький ієромонах-василіянин, душпастир підпільної Греко-католицької церкви на Закарпатті, письменник.
о. Павло Мадяр, ЧСВВ | |
---|---|
Народився | 21 лютого 1923 Білки, Підкарпатська Русь, Перша Чехословацька Республіка |
Помер | 28 листопада 1996 (73 роки) Малий Березний |
Країна | Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна |
Національність | українець |
Діяльність | ієромонах, письменник |
Посада | протоігумен Провінції святого Миколая на Закарпатті (1990—1992) |
Конфесія | Мукачівська греко-католицька єпархія |
Батько | Іван Мадяр |
Мати | Магдалина Фірцак |
Петро Мадяр народився 21 лютого 1923 року в селі Білки, нині Хустського району, Закарпатської області в сім'ї Івана Мадяра і Магдалини з дому Фірцак. У сім'ї було шестеро дітей: найстарший і єдиний хлопець Петро і п'ятеро дівчат. Початкову і середню школу закінчив у Білках, а потім навчався в гімназіях у Берегові (1939—1940), Хусті (1940—1943) і в Мукачеві (1943—1944). 14 липня 1944 року вступив до Василіянського Чину, відбув новіціят в Імстичівському монастирі, де 7 квітня 1946 року склав перші чернечі обіти. Закінчив філософські і богословські студії під проводом тодішнього протоігумена василіян на Закарпатті о. Антонія Мондика і 17 травня 1957 року склав вічні обіти. 20 травня 1957 року був висвячений у Львові на священника єпископом Миколаєм Чарнецьким.[1]
Працював у колгоспі та робітником при дорогах, перебував у своїх батьків, тож мав можливість підпільно розвинути широку душпастирську діяльність. Полем його праці в період підпілля Греко-Католицької Церкви було ціле Закарпаття. За ревність, мужність та невтомність у служінні о. Павла називали «Апостолом Закарпаття».[1] Виїжджав навіть до Галичини, щоб і надалі підтримувати зв'язки з тамтешніми василіянами.[2] Важка фізична і нічна душпастирська праця виснажила о. Павла, який захворів на легені. Після операції залишився з одною легенею.[3]
Коли була легалізована Греко-католицька церква на Закарпатті й Василіянський Чин, о. Павло Мадяр у 1990 році став протоігуменом Провінції Святого Миколая ЧСВВ. Однак через брак достатньої кількості ченців і організаційні труднощі, вже у 1992 році, монастирі Провінції було підпорядковано Протоігумену Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Коли в 1994 році у Малоберезнянському монастирі було відкрито новіціят, вищі настоятелі призначили о. Павла магістром новиків.[1]
Отець Павло Мадяр помер 28 листопада 1996 року в Малоберезнянському монастирі, похований на монастирському цвинтарі.[1]
У період заборони Греко-католицької церкви о. Павло Мадяр займався підпільною видавничою діяльністю: видавав молитовники, брошури та книжки релігійного змісту. Після легалізації Церкви часто друкувався у василіянському часописі «Місіонар».[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.