Перша індокитайська війна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пе́рша індокита́йська війна́ (в'єт. Chiến tranh Đông Dương, фр. Guerre d'Indochine) (1946–1954) — антиколоніальна війна в'єтнамських патріотів, об'єднаних під егідою політичного руху «В'єтмінь», проти французької колоніальної адміністрації за національну незалежність у 1945—1954, що закінчилася розділенням В'єтнаму на дві незалежні держави: Демократична Республіка В'єтнам (столиця — Ханой) і Республіка В'єтнам (столиця — Сайгон) й переросла у Другу індокитайську війну.
Коротка інформація Перша індо-китайська війна, Дата: ...
Перша індо-китайська війна | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Індокитайські війни | |||||||||||
Французькі десантники в бою. Північний В'єтнам. Травень 1952 | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Французький Союз * Франція * Французький Індокитай (1946—1953) * Держава В'єтнам (1949—1954) * Королівство Камбоджа (1953—1954) * Лаос (1953—1954) |
В'єтмінь Патет Лао (з 1950)[1] Кхмер Іссарак (1946—1949) Об'єднаний Фронт Іссарак (з 1950)[2] | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
Філіпп Леклерк (1945—1946) Жан Етьен Валюї (1946—1948) Блейзот Роже (1948—1949) Карпентьер Марсель (1949—1950) Жан Марі де Латр де Тассіньї (1950—1951) Салан Рауль (1952—1953) Наварре Генрі (1953—1954) |
Хо Ші Мін Во Нгуен Зіап Суфанувонг (1945—1954) | ||||||||||
Військові сили | |||||||||||
Французький Союз: 190 000 Збройні сили Держави В'єтнам: 150 000 Загони самооборони: 55 000 |
125 000 регулярні війська, 325 000 нерегулярні війська[3] | ||||||||||
Втрати | |||||||||||
Військові втрати: Французький Союз: 75 581 загиблий, 64 127 поранено, 40 000 потрапило в полон
Держава В'єтнам: 419 000 загинуло, поранено та полонених[4] |
Військові втрати 300 000+ загинуло, 500 000+ поранено, 100 000+ захоплено в полон | ||||||||||
Цивільні жертви: Понад 150 000[5] |
Закрити