Плазмохімія

Плазмохімія (рос. плазмохимия, англ. plasmachemistry, нім. Plasmachemie f) – галузь хімії, що вивчає низькотемпературну плазму та її використання. Постала у 60-х роках XX ст., коли в США, ФРН та СРСР були виконані і вивчені плазмохімічні процеси на прикладі піролізу метану та рідких вуглеводнів у струмені плазми.

Плазмохімічні процеси, які характеризуються високою продуктивністю, більш екологічно чистою технологією, можливістю реалізації цілеспрямованого синтезу матеріалів широко розповсюджуються в хімічній, металургійній та електронній промисловості. На основі плазмохімічних процесів можна одержувати ацетилен, етилен, технічний водень (піролізом вуглеводневої сировини), відновлювати оксиди та хлориди металів і металоїдів, одержувати тугоплавкі матеріали і тонкодисперсні порошки. Нерівноважну плазму використовують для нанесення тонких плівок і модифікації поверхні матеріалів. Досліджується можливість застосування низькотемпературної плазми для переробки срібла з відходів фото- та кіносправи, концентрату срібних руд. У плазмохімічних процесах можна використовувати важкоперероблювану іншими методами сировину з непостійним складом, відходи різних галузей промисловості.

Див. також

• Плазма

Література

• Портал «Хімія»

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0