28 травня1914 року на цій площі відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т.Г.Шевченку. Площа була названа на його честь. З цієї нагоди в залі Каси ощадності (пізніше, в радянські часи— Будинок офіцерів, а тепер— Народний дім) відбувся концерт, на якому, зокрема, поезію Шевченка декламував майбутній новатор українського театру Лесь Курбас. Виголошував промову новеліст Василь Стефаник.
Сучасного вигляду набула після реконструкції (приблизно в 1970 році). Красива площа. На стику з тодішньою площею Леніна (сучасна площа Відродження) встановлено безіменний пам'ятник у виді триметрової купи великого каміння, що нібито є символічним пам'ятником Олексі Довбушу. В протилежному кінці площі збудовано центральний універмаг, а біля центрального універмагу встановлено каскадний фонтан, який з того часу за всі роки свого існування працював лише перші кілька тижнів.
У 1991 році з нагоди 750-ліття першої писемної згадки про Коломию на місці зруйнованого 1914 року пам'ятника Шевченку встановлено пам'ятний знак. На площі ближче до ратуші висаджено ряд дерев тису ягідного-цікавого, оригінального, рідкісного тепер дерева, що його колись в Карпатах росло багато, а тепер це дерево можна побачити на цій площі та ще в Тисовому заповіднику поблизу Коломиї.
Будинок №1 У 1920-ті роках— крамниці одягу Макса Дейтша та спецій Степана Романовича. В часи СРСР— ательє індивідуального пошиття одягу.
Будинок №10 На початок XX століття містилися крамниця спецій, цукру, цукерок Йозефа Ледерфейнда та ресторан. Тепер— крамниця «Гуцулочка» АГФ «Прут».
Будинок №11 У 1900-х роках— склад трикотажних і галантерейних товарів Рубінзофа і Геллера. Тепер— ТзОВ «Будматеріали».
Будинок №12 У 10—20-х роках XX століття розміщувалися книгарня, склад паперу і торгівля рамами Т. Зімблєра, пізніше— майстерня Осипа Юрчишина (ремонт друкарських і швейних машин, велосипедів, мотоциклів, апаратів Рентґена). Філіал у Снятині. Тепер— нотаріус Антонюк Оксана Василівна.
Будинок №13 У першій половині XX століття— перукарня Абрагама Розенбума; на другому поверсі— стоматологічний кабінет д-ра Оффе. Тепер— крамниця штор і гардин «Фантазія».
Будинок №14 У 1920-х роках містилися книгарня і склад паперу Міхала Жиборського, крамниця горілчаних виробів Гершона Тау; аптека М. Фельдмана (1938). Тепер— ветаптека №14.
Будинок №15 У міжвоєнний період— бляхарні майстерні Шнека та Мозеса Лейба. Тепер— «Зелена аптека».
Будинок №17 У 1910-х роках тут діяли аптека «Провидіння Боже» Євстахія Турянського. Тепер— крамниця побутової хімії «Моя», КПМ «Посуд».
Будинок №18 На початку XX століття— склад ювелірних виробів, ґрамофонів, фортепіано і платівок Мора Пістинера та щіткова майстерня Давида Воґеля (1920-ті). Тепер— КПМ «Електротовари».
Будинок №19 Спочатку— склад заліза й бляхи Зиґмунда Гоффмана, ґалантерейна крамниця Хаїма Бортена (1910-ті), годинникарська майстерня Абрагама Гольдера (1920-ті), крамниця Старера. Тепер— КПМ «Камелія».
Будинок №20 Впродовж тривалого часу працювали книгарня, склад паперу, палітурна майстерня Ізидора Ґінзберґа, а згодом— Берти Ґінзберґ (1910-20-ті рр.); книгарня «Пляшка атраменту», склад паперу і антикваріат Симона Сіненсіба (1910-ті); книгарня і склад паперу Б. Горнера (1920-ті); кімнати для сніданків Герша Краутгамера.
Будинок №21 У першій половині XX століття у подвір'ї працювала механічна майстерня Генриха Герстенгабера.
Будинок №23 У 1910-х роках— крамниця металевих виробів Слопковіцера і Зінґера; згодом— найбільший склад цукерок, кондитерських виробів, кави, чаю і південних фруктів Ф.Вейнтрауба; крамниця тканин С. Ляндмана і Синів, а також шевська майстерня Фроїма Брунвассера. Тепер— ТзОв «Боміс».
Будинок №25. У 1920-х роках власником був Самуель Фельдман, який утримував тут крамницю парфумерії і фарб «Чорний пес». Одночасно тут працювали крамниці горілчаних виробів Тауби Лейбмана і польського кооперативу. Тепер— фотосалон «Усмішка».
Будинок №26 Тривалий час— аптека д-ра Стефана Стензля, яка пропонувала, серед інших товарів, «Карпатське зілля» від кашлю, легеневих хворіб, відзначене срібною медаллю на Загальній виставці у Львові 1904 року; в 1910-х роках— крамниця дитячого, жіночого і чоловічого одягу Берти Маркус, склад музичних інструментів Р. Блехера, гуртівня ґалантерейних товарів Єжи Гельвінґа; в 1920-30-х рр.: цукерня Лейзора Баумвогля, склад м'ясних виробів В.Недільського. Тепер— КТ аптека №101.