Полтва (село) - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Полтва (село).

Полтва (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

село Полтва
Країна
 Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Буський район
Рада Полтв'янська сільська рада
Код КОАТУУ 4620684801
Основні дані
Засноване 1448 (573 роки)
Населення 930
Площа 13,551 км²
Густота населення 68,63 осіб/км²
Поштовий індекс 80554[1]
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 49°52′22″ пн. ш. 24°29′46″ сх. д. / 49.87278° пн. ш. 24.49611° сх. д. / 49.87278; 24.49611Координати: 49°52′22″ пн. ш. 24°29′46″ сх. д. / 49.87278° пн. ш. 24.49611° сх. д. / 49.87278; 24.49611
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Найближча залізнична станція зупинний пункт Полтва
Місцева влада
Адреса ради 80554, Львівська обл., Буський р-н, с. Полтва ,
тел. 3-50-25
Карта
Полтва
Полтва
Полтва
Полтва
Мапа

По́лтва — село в Україні, у Буському районі Львівської області. Населення станом на 2001 рік — 930 жителів, площа — 389,1 га. Розташоване на лівому березі однойменної річки. На північних околицях села проходить залізнична лінія та розташований пасажирський зупинний пункт Львівської залізниці Полтва.

Історія

Перша згадка про село датується 1448 роком, у той час воно належало поміщиці Катерині Кастелянській. Існує версія, що село виникло на три десятиліття зазначеної дати — у 2017 році мешканці відзначили 590-річчя заснуання села.

Село згадується у грамоті польського короля Сигізмунда Августа за 1569 рік про передачу трьох млинів (в Глинянах, Полтві та Перегноєві) шляхтичу Габріелю Кречовському.[2]

У літописах є запис, що у 1736 році власником села був Михайло Сервацій Корибут-Вишневецький. У 17031707 та 17351744 роках він займав високу посаду Великого гетьмана литовського (головнокомандувач збройних сил Великого князівства Литовського). Гетьман був останнім представником князівського роду Вишневецьких. У 17311744 роках займався проєктуванням і будівництвом своєї резиденції — Вишнівецького палацу — чудової пам'ятки архітектури з поєднанням рис бароко і класицизму, який сучасники порівнювали з паризьким Версалем.

У 1750-х роках село перейшло у власність поміщику Григорію Тарасовичу.

За існуючим у 1765 році адміністративним поділом, село Полтва відносилось до Глинянського староства (Руське воєводство Королівства Польського, з 1772 року — у складі Австрійської імперії). Всього у ті часи до Глинянського староства належало 41 село. В сукупності села налічували 4427 господарств. Жителі міста Глиняни, а також довколишніх сіл активно займалися ткацтвом, виготовлене полотно продавалось далеко за межами повіту, у тому числі у Гданську.

У 1862 році село купує пан Гершман, який зайнявся масштабним будівництвом житла для своїх наймитів. Це були глинобитні хати «чвураки», розраховані на проживання чотирьох сімей. Панщину в Австрійській імперії (до складу якої належало в той час і село Полтва)  було скасовано цісарем Фердинандом І у 1848 році. Громадські землі, ліси, пасовища залишалися здебільшого у власності поміщиків, які давали їх в користування селянам за певну плату.

Аграрні реформи середини XIX століття в Австро-Угорщині багато в чому були грабіжницькими і не влаштовували ні землевласників, ні землеробів. Втім, саме скасування кріпосного права було дуже важливим і прогресивним кроком, адже означало набуття селянством нового статусу — суб'єкту цивільно-правових відносин. В багатьох селах встановлювались пам’ятні хрести на честь скасування кріпацтва. В селі Полтва пам'ятник свободі від панщини було встановлено у 1868 році.

У 1939 році, згідно з таємними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа, відбулося приєднання теперішньої території Західної України до Радянського Союзу. 1939 року в селі Полтва створюється колгосп імені Ворошилова. Із промислових підприємств працює спиртзавод.

З документальних свідчень випливає, що місцеве населення Західної України, а саме українці і євреї, в основному були раді приходу радянської влади. Втім, впродовж всієї Другої світової війни на цих територіях діяли групи націоналістів (ОУН). У 1945 році в селі Полтва загинув станичний ОУН Михайло Гис (на прізвисько «Вид»). Він виконував роботу кущового інформатора (референта).

У 1960-х роках радянська влада взяла курс на масштабну електрифікацію населених пунктів. Попри те, що основним пріоритетом економіки і далі залишалась важка індустрія, на партійних з'їздах почали наголошувати на важливості розвитку сільського господарства. На порядку денному стояла електрифікація сіл Радянського Союзу, завдяки якій виробництво вийшло б на кардинально новий рівень. Село Полтва було підключене до загальної кільцевої електромережі у 1969 році[3].

За часів панування радянської влади в селі Полтва було відкрито школу, бібліотеку, а також сільський клуб.

Сучасність

На теперішній час в Полтві розгорнуло свою діяльність фермерське господарство «Прогрес», а також ТзОВ «Полтва». Підприємства займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, розведенням риби, роздрібною торгівлею.

Соціальна сфера

Примітки

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Буський район
  2. Polona. polona.pl. Процитовано 2020-01-17. 
  3. с. Полтва. www.busk.com.ua. Процитовано 2016-08-06. 

Посилання

{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Полтва (село)
Listen to this article