Loading AI tools
українська легкоатлетка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тетяна Василівна Буракова (до шлюбу Пророченко; 15 березня 1952, Осипенко — 11 березня 2020[1]) — українська радянська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.
Тетяна Пророченко | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||
Повне ім'я | Тетяна Василівна Пророченко | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 березня 1952 Осипенко, Запорізька область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||
Смерть | 11 березня 2020 (67 років) Київ, Україна | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР→ Україна | |||||||||||||||||||||||||
Зріст | 166 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 58 кг | |||||||||||||||||||||||||
Спортивна кар'єра | 1969—1980 | |||||||||||||||||||||||||
Особисті рекорди | ||||||||||||||||||||||||||
100 м | 11,09w (1976) | |||||||||||||||||||||||||
200 м | 22,98 (1976) | |||||||||||||||||||||||||
400 м | 50,6h (1977) | |||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
Спортивні звання | ||||||||||||||||||||||||||
Медалі | ||||||||||||||||||||||||||
|
Спеціалізувалась здебільшого в бігу на 400 метрів. Тренувалась в добровільному спортивному товаристві «Колос» в Запоріжжі.
Народилась 15 березня 1952 року в місті Осипенко.
У 1987 році закінчила Київський державний інститут фізичної культури. Учениця тренерки Тамари Видоменко.
З 1993 року працювала в Державному комітеті України з фізичної культури і спорту. Померла від онкологічного захворювання на 68-му році життя 11 березня 2020 року[2]. Була кремована, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′00″ пн. ш. 30°30′16″ сх. д.).
Дружина легкоатлета Віктора Буракова (нар. 1955).
Свою першу олімпійську нагороду, бронзову, Тетяна Пророченко здобула на монреальській Олімпіаді в складі команди Радянського Союзу в естафеті 4 х 100 метрів. Її подругами були Людмила Жаркова-Маслакова, Віра Анісімова та Наталія Бочина.
На московській олімпіаді вона виступала в складі естафетної команди на дистанції 4 х 400 метрів, і виграла золоту медаль разом з Тетяною Гойщик, Ніною Зюськовою та Іриною Назаровою.
За кар'єру Тетяна Пророченко десять разів отримувала медалі чемпіонатів СРСР, зокрема шість разів ставала чемпіонкою СРСР.
Рік | Медаль | Дисципліна | Результат | Місто | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1976 | 200 метрів | 22,98 | Київ | ||
1977 | 100 метрів | 11,67 | Москва | ||
200 метрів | 23,20 | ||||
1978 | 400 метрів | 51,13 | Тбілісі | ||
4×400 метрів | 3.30,1h | ||||
1979 | 4×200 метрів | 1.30,8 | Москва | ||
4×400 метрів | 3.26,1h | ||||
1980 | 400 метрів | 51,70 | Москва | ||
4×200 метрів | 1.32,7h | ||||
4×400 метрів | 3.34,2h |
29 липня 1979 Тетяна Пророченко, разом із Раїсою Маховою, Ніною Зюськовою та Марією Кульчуновою стала у складі команди УРСР співавторкою світового рекорду з естафетного бігу 4×200 метрів. Рекордний результат (1.30,74 або 1.30,8 за ручним хронометражем) був показаний у фінальному забігу в межах легкоатлетичних змагань Спартакіади народів СРСР, які мали статус союзного чемпіонату[3].
Тетяна Пророченко тричі ставала співавторкою рекорду СРСР в естафеті 4×400 метрів:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.