Протокол 1967 року
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Протокол щодо статусу біженців — основний договір міжнародного права у справах біженців — набрав чинності 4 жовтня 1967 року. До Протоколу входять 146 країн.
Протокол щодо статусу біженців | |
---|---|
Протокол щодо статусу біженців 1967 року | |
Тип | багатостороння угодаd |
Підписано | 31 січня 1967 |
Місце | Нью-Йорк |
Чинність | 4 жовтня 1967 |
Підписанти | 19 |
Сторони |
Конвенція: 145[1] Протокол: 146[1] |
Зберігається | Генеральний секретар ООН |
Мови |
англійська та французька (китайська, російська й іспанська) |
У той час, як Конвенція про статус біженців 1951 року обмежила статус біженця і визначила його для людей, чиї обставини виникли "внаслідок подій, що відбулися до 1 січня 1951 року", а також надавала державам-учасницям Конвенції можливість тлумачити це як "події, що відбуваються в Європі" або "події, що відбуваються в Європі чи інших місцях", Протокол 1967 року вилучив як часові, так і географічні обмеження. Це було необхідно в історичному контексті існування потоків біженців, спричинених деколонізацією. Проте Протокол дав тим державам, які раніше ратифікували Конвенцію 1951 року, і вирішили використати географічне обмеження, можливість зберегти це обмеження.