Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Протопопов Віктор Павлович (22 жовтня 1880, Юрки — 29 листопада 1957) — український та радянський психіатр, педагог, основоположник української школи психіатрії, академік АН УРСР, Заслужений діяч України.
Віктор Павлович Протопопов | |
---|---|
Народився | 22 жовтня 1880 Юрки, Полтавська область |
Помер | 29 листопада 1957 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | психіатр |
Alma mater | Військово-медична академія |
Галузь | психіатрія |
Заклад | Пермський державний університет |
Науковий ступінь | академік АН УРСР |
Науковий керівник | Бехтерєв Володимир Михайлович |
Відомі учні | Бирюкович Петро Вікторович Познанський Олександр Семенович |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Народився в селі Юрки Хорішківської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії в сім'ї козака. Початкову освіту отримав у с. Хорішки, а згодом вступив до Військово-медичної академії (ВМА) в Петербурзі, яку закінчив у 1906 році, і продовжив роботу на кафедрі психіатрії під керівництвом В. М. Бехтерєва, засновника власної патофізіологічної школи. У 1909 році захистив докторську дисертацію «О сочетательной двигательной реакции на звуковые раздражители» [1]. З 1911 до 1921 продовжував працювати з Бехтерєвим на посаді приват-доцента в його клінічній лабораторії. З 1921 — професор кафедри психіатрії Пермського університету. В тому ж році розробив положення про значення мови в процесі вищої нервової діяльності.
У 1923 році повернувся в Україну, де займав посаду завідувача кафедри психіатрії Харківського медичного інституту та очолював її 20 років.
У 1931 році організував перший в СРСР навчальний Психоневрологічний інститут (пізніше Інститут клінічної психотерапії та психогігієни). При інституті створив кафедру вищої нервової діяльності.
Активно сприяв створенню у Харкові Української психоневрологічної академії (1932 р.), та її подальшої реорганізації в Український науково-дослідний психоневрологічний інститут [1].
Заслужений діяч науки УРСР (1934). У 1935 році став членом Української академії наук.
У 1944 році будучи професором Київського інституту удосконалення лікарів, водночас організував відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності при інституті фізіології АН УРСР і був його завідувачем до 1957 року. Академік АН УРСР (1945).
Упродовж багатьох років виконував обов'язки головного психіатра і водночас голови вченої ради Міністерства охорони здоров'я УРСР з проблеми патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Був редактором журнала «Советская психоневрология».
Помер 29 листопада 1957 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Вихованець патофізіологічної школи В. М. Бехтерєва. Засновник власної патофізіологічної школи в психіатрії, автор оригінальних методик дослідження вищої нервової діяльності. Пріоритетним напрямом наукової діяльності В. П. Протопопова було вивчення психосоматичних процесів та взаємозв’язків між ними. В результаті чисельних досліджень описав вегетативні порушення при маніакально-депресивному психозі (Тріада Протопопова). У власній лікарський практиці широко застосовував терапію тривалим сном, методики дезінтоксикаційної терапії, дієтотерапії. В. Протопопов є розробником методу вироблення рухових умовних рефлексів. Дослідницьким шляхом вивчено механізми формування моторних навичок та елементарних абстракцій у собак і та інших тварин, обґрунтовано трактування фізіологічних засад абстрактного мислення людини. Чималий внесок зроблено вченим в напрямку вивчення фізіології вищої нервової діяльності, а саме – у сфері фізіології моторних навичок [2].
Збагатив медичну науку напрацюваннями в галузі патогенеза шизофренії та маніакально-депресивного психоза. В. Протопопов своїми дослідженнями у сфері фізіології впроваджував вчення І. П. Павлова про вищу нервову діяльність [1].
В. Протопопов активно сприяв повоєнному відновленню та розвитку закладів психіатрії в Україні.
Є автором 160 наукових робіт, у тому числі 5-ти монографій переважно за темою «патофізіологія психозів». Під керівництвом В.П. Протопопова виконано 5 докторських і 5 кандидатських дисертацій.
• 2 ордена Леніна
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.