Піддубне (Сокальський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Піддубне | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Сокальський район |
Рада | Карівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 4624882403 |
Основні дані | |
Населення | 205 |
Площа | 0,61 км² |
Густота населення | 336,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80065 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°21′12″ пн. ш. 23°42′55″ сх. д. / 50.35333° пн. ш. 23.71528° сх. д.Координати: 50°21′12″ пн. ш. 23°42′55″ сх. д. / 50.35333° пн. ш. 23.71528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
211 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80066, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Карів |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Підду́бне (давніше — Піддубці) — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 205 осіб. Орган місцевого самоврядування — Карівська сільська рада.
Історія
На 1.01.1939 в селі проживали 1250 мешканців, з них 1075 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 15 євреїв і 20 поляків[1]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Вєжбіца Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.
Роман Афтаназі у своїй праці про Резиденції писав: Poddębce (ukr. Піддубне lub Піддубці, Poddubne), tak te której cerkiew podziwiamy z Wierzbicy. Budowe dworu datowano na pierwszą połowę XVIII wieku. Przed wojną istniały w nim piwnice, których część była już wtedy zawalona. Według opowieści miejscowych zawalony loch miał łączyć się z kościołem w Uhnowie (ok 2 km) i dawać schronienie mieszkańcom, o pierwotnej częściowo obronnej formie dworu mogły świadczyć resztki metrowych murów i nawet po przebudowie pomieszczenia miały po ponad 3.5 metra wysokości. Cały teren mieścił się na terenie kilkuhektarowego parku.
Dworek ten, od połowy XIX wieku wraz z wsią kolejno należał do Rosnowskich (Felicjana, dziedzica Cieszanowa i Tartakowa), następnie poprzez ślub córki przeszła w posiadanie Lanckorońskich, ponownie poprzez ślub córki Lanckorońskich, weszły w posiadanie Urbańskich. Prawa własności przeszły na córkę Urbańskich, która sprzedała majątek Marii Ederowej ze Stanków, której prawa przeszły na jej cztery córki. Majątkiem zarządzał do wojny zięć Marii, Adam Wędrychowski (21 X 1895 - помер у таборі V 1945)".
Помилково у своїх працях Роман Афтаназі зазначає власника місцевості як Феліціана Росновського. Такого представника родини не було тоді, і згадка у всіх дописах Романа Афтаназі «Феліціана Росновського» вважається помилковою. Насправді ім'я представника родини Росновських, власника цієї місцевості — Францішек Ксаверій Росновський (1796—1877), син Миколая Роха Росновського (нар. 1767) та Людвіки з Урбанських Росновської (1768-1845). Маєток переходить у спадкування до кн. Лянцкоронських, остання власниця з цієї родини — Марія Урбанська. Вона продає маєток наприкінці 1930-х років (існують припущення, що це відбулось або в 1912-1914 роках або в ближче до 1919 року) Марії Едер, вдові (її чоловіком був Мирослав Едер)[2], але маєтком управляє зять Адам Вендруховський до початку війни, одружений з Михайлиною Едер (17 IX 1902 - 15 XI 1977 Краків).
Відомі мешканці
Народились
- Василь Макух — релігійний діяч української діаспори у США, отець митрат церкви Св. Йосафата у Трентоні.
- Володимир Чуба — український хоровий диригент і педагог, завуч Київської консерваторії.
- Збіґнєв Лянцкоронський (1850-1929 Краків) - власник та ідейний натхненник будівництва Тартаківського палацу в містечку [[Тартаків].
Примітки
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 65.
- ↑ Оксана Лобко.Піддубне - історія маєтку Росновських-Едерів
Джерела
- Poddubce, rus. Piddubci, Jozefinendorf // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 372. (пол.)
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.