Роберт Сесіл (юрист)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Едгар Олджернон Роберт Гескойн-Сесіл, 1-й віконт Сесіл-оф-Челвуд (англ. Robert Cecil; 14 вересня 1864(18640914), Лондон — 24 листопада 1958, Західний Суссекс) — британський юрист, парламентський, громадський і державний діяч, активний співробітник і ідеолог Ліги Націй, довголітній представник Великої Британії в Раді Ліги, лауреат Нобелівської премії миру 1937 року, врученої йому за заслуги перед Лігою Націй.
Роберт Сесіл | |
---|---|
англ. Robert Cecil | |
Ім'я при народженні | англ. Robert Gascoyne Viscount Cecil |
Народився |
14 вересня 1864(1864-09-14)[1][2][…] Cavendish Squared, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство |
Помер |
24 листопада 1958(1958-11-24)[1][3][…] (94 роки) Танбридж-Уельсd, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | політик, есперантист, адвокат, дипломат |
Alma mater |
Університетський коледж Ітонський коледж |
Галузь | юриспруденція |
Заклад | Ліга Націй |
Посада | Parliamentary Under-Secretary of State for Foreign Affairsd, лорд-хранитель Малої печатки, канцлер герцогства Ланкастерського, Член Таємної ради Великої Британії[d], лорд-хранитель Малої печатки, Член 32-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 31-го Парламенту Сполученого Королівстваd[4], Член 30-го Парламенту Сполученого Королівстваd[4], Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], член Палати лордів[d][5] і ректор |
Партія | Консервативна партія |
Батько | Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері[6] |
Мати | Georgina Gascoyne-Cecil, Marchioness of Salisburyd[6] |
Брати, сестри |
Maud Palmer, Countess of Selborned[6] Gwendolen Gascoyne-Cecild[6] Hugh Cecil, 1st Baron Quickswoodd[6] Lord Edward Cecild[6] Lord William Cecild[6] James Gascoyne-Cecil, 4th Marquess of Salisburyd[6] Lady Fanny Cecild[6] |
У шлюбі з | Eleanor Lambtond[6] |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1937) |
Роберт Сесіл у Вікісховищі |
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Народився в Лондоні, третій син лорда Роберта Гаскойн-Сесіла (в майбутньому — 3-го маркіза Солсбері і британського Прем'єр-міністра) і Джорджіни, дочки барона Олдерсона[en].
У Лізі Націй часто обстоював права національних меншостей у Польщі, в тому числі й українців, але підтримав, хоч з деякими застереженнями, резолюцію Ради 30 січня 1932 року, яка відкинула українську петицію в справі пацифікації.
Був присутній на останньому засіданні повоєнному Ліги Націй в 1946. Прихильник ідей миру та роззброєння. Автор автобіографії «Весь шлях» про свою роботу в Лізі і мир між двома світовими війнами. Почесний довічний президент Асоціації Об'єднаних Націй.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118667602 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Hansard 1803–2005
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- © ніт. Нобелівські лауреати, 1998 по:
- Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ. — М.: Прогрес, 1992. © The H.W. Wilson Company, 1987. © Переклад на російську мову з доповненнями, видавництво «Прогрес», 1992.
- Сесіл // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.