Розкол Тіто-Сталін
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тіто-сталінський розкол (сербохорв. Raskol Tito–Staljin/Раскол Тито–Стаљин), або югославсько-радянський розкол, у радянській історіографії відомий як Радянсько-югославський конфлікт (рос. Советско-югославский конфликт)[1] — конфлікт між керівниками Федеративної Народної Республіки Югославії та Радянського Союзу, який обернувся вигнанням комуністичної Югославії з Комінформу в 1948 році. Став початком фактичного розриву відносин між СФРЮ і СРСР, який тривав до кінця 1955 року.
Радянська сторона пояснювала розкол недружнім ставленням югославського керівництва до СРСР, тоді як у Югославії та на Заході витоки конфлікту вбачали у почутті національної гордості Йосипа Броз Тіто й відмові підкоритися Сталіну, який хотів зробити Югославію радянською державою-сателітом. Нині вчені наголошують, що причиною було відхилення Сталіним планів Тіто поглинути Албанію і Грецію у взаємодії з Болгарією, утворивши тим самим потужний східноєвропейський блок поза контролем Москви.[2]