Романів (смт) - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Романів (смт).

Романів (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

смт Романів
Центральна площа Романова
Країна
 Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада Романівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1471
Колишня назва Дзержинськ
Магдебурзьке право 1817
Статус із 10 грудня 1923 року
Площа 74 км²
Населення 7800 (01.11.2011)[1]
Густота 104,5 осіб/км²
Поштовий індекс 13001, 13002, 13003, 13004 та 13005
Телефонний код +380 4146
Географічні координати 50°09′06″ пн. ш. 27°56′21″ сх. д. / 50.15167° пн. ш. 27.93917° сх. д. / 50.15167; 27.93917Координати: 50°09′06″ пн. ш. 27°56′21″ сх. д. / 50.15167° пн. ш. 27.93917° сх. д. / 50.15167; 27.93917
Висота над рівнем моря 238 м
Водойма Річка Лісна, струмок Грабарка (зі ставком Виспа) та струмок Підлісна
Відстань
Найближча залізнична станція: Разіне
До станції: 11 км
До обл. центру:
 - залізницею: 116 км
 - автошляхами: 67 км
Селищна влада
Адреса 13002, Житомирська обл., смт Романів, вул. Т. Шевченка, 3а
Голова селищної ради Володимир Володимирович Савченко[2]
Вебсторінка romanivska-gromada.gov.ua
Карта
Романів
Романів
Романів
Романів

Commons-logo.svg Романів у Вікісховищі

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (листопад 2011)

Рома́нів (1933-2003 роки роки — Дзержинськ) — селище міського типу в Житомирському районі. Є одним з найбільших селищ міського типу і взагалі населених пунктів (13-й населений пункт за кількістю мешканців) у Житомирській області. Розташоване приблизно за 11 км від залізничної станції Разіне на лінії Шепетівка — Бердичів та за 70 км від обласного центру — міста Житомира.

Географія

Селищем протікає річка Лісова.

Назва

Історія містечка засвідчує такі колишні назви поселення — Колуково (поселення, яке ніби то знаходилось у давнину поблизу сучасного Романова), Романів (можливо, названий в честь батька Данила Романовича Галицького — Романа Галицького), Дзержинськ (прокомуністична назва з 1933 по 2003 рік). 9 липня 2003 року рішенням Верховної Ради № 1076-IV райцентру повернуто назву Романів[3].

Демографія

Таблиця демографії
19251939194519741990200120082011
2 9017 1274 0007 9308 3858 262 (за всеукр. переписом насел.)8 126майже 8 000 (за статист. даними)
В період з 1925 по 2010 рік (тис. ос.)

Історія

Древній Романів виник задовго до того як став згадуватися в письмових джерелах. Першим документом, в якому згадується Романів, є Литовська метрика XV ст.. З цього документу черпаємо повну інформацію щодо населення Романова, занять його жителів та розміру податків, які сплачували жителі Романова на утримання Житомирського замку. Основними заняттями були: землеробство, скотарство, бортництво і т. д. . Територія сучасного Романова і прилеглих сіл ще в глибоку давнину була заселена слов'янськими плем'ям деревлян. Засноване в 1471 році. Історія містечка пов'язана з родинами Острозьких, Ілінських та Стецьких.

Палац Ілінських — згорів зимою 1877 року.
Палац Ілінських — згорів зимою 1877 року.

На початку 16 століття в Романові налічувалося 18 дворів данників і тяглових та два слуги. У 1505 році король польський та великий князь литовський Олександр Ягеллончик подарував це село намісникові Житомирського повіту Дмитру Олександровичу. Селяни стали кріпаками цього пана, відбували панщину стільки днів, скільки вимагав землевласник, і сплачували йому грошову і натуральну ренти «сорок ведер меду пресного, а двадцять лисиц»

З другої половини 16 століття Романів належав князям Острозьким і був приписаний до їхнього Чуднівського замку.

У 1817 році Романів отримав Магдебурзьке право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.

Встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Воно узаконювало нерівність у правах, зважаючи на стать, походження, віросповідання.

В двадцяті роки XIX століття в маєтку графа Ілінського в Романові працював один з найкращих в Російській імперії оркестрів рогової музики під керівництвом Сили Кареліна[4].

Статус селища міського типу з 1923 року. У радянські часи називався Дзержинськ. У 2003 році відновлена колишня назва.

У Романові депутати селищної ради одні з перших в Житомирській області перейменували центральну вулицю на «Небесної сотні». За рішенням 37 сесії Романівської селищної ради від 6 березня 2014 вулиця Леніна отримала цю назву[5].

Промисловість

Заводи:

Фабрики:

  • Романівська меблева фабрика, ТОВ «Древ-Ко»

Історія Романівського склозаводу

Завод заснований у 1903 році власником Романова Генріхом Стецьким. Місце для побудови підприємства було вдало вибрано завдяки близькому розташуванню дерева для палива, поблизу знаходилися пісок та торфовища. Головне приміщення виробітку називається так і до тепер — «гута», яка має вигляд куба з вентиляційним дахом. За радянських часів біля приміщення «гути» збудували високі витяжні труби. На заводі функціонували ремонтно-механічний цех, будівельний, шліфовня, транспортна дільниця та ін. Підприємство спеціалізувалося з випуску келихів, графинів, декоративних ваз та декоративних виробів зі скла.

В 1991 році завод очолив Віктор Генріхович Куницький, при якому завод було реконструйовано та розширено територію і збудував декілька складських приміщень. 90-річний ювілей святкували всім селищем, різними гуляннями та концертами, що організовувались керівництвом заводу, працівниками районного будинку культури, гостями з Баранівки, Житомира, Києва та працівниками склозаводу. Прибутки підприємства на той час за день становили майже 91,9 млн карбованців (в оптових цінах).

Станом на 1.01.1994 на заводі працювало понад 1100 робітників з Романова та навколишніх сіл. Після розпаду СРСР завод переживав нелегкі часи, скоротилась кількість робітників. В 1995 році завод стає акціонерним товариством. Хоч і завод приносив величезні прибутки його власникам, однак заробітну плату працівникам не давали. У 2003 році робітники та мешканці відзначали сторіччя підприємства тихо із сумом і при цьому згадуючи 90-річний ювілей. Зупинився завод на 102 році існування через чвари між співвласниками та через несплату боргів за газ, енергоносіїв та ін. Свій 105-річний ювілей завод зустрів непрацюючим та тихим, що незвично для жителів Романова.

Відновив свою діяльність на початку листопада 2009 року. В цеху виробітку введено в дію дві скловарні печі.

Станом на жовтень 2018 року склозавод не функціонує, його територія та наявне майно перейшли до ТОВ «ВІВАД-09».

Освіта

  • Романівська гімназія (до 2005 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1) в якій навчається близько 1000 учнів.
  • Романівський ліцей (до 2008 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2) — ліквідований в серпні 2018 року.
  • Дит-садок № 1 «Сонечко»
  • Дит-садок № 2 «Берізка», (з 2009 року — Центр розвитку дитини)
  • Дит-садок № 3 (планувалось відновлення роботи — в мікрорайоні Склозаводу)
  • Романівський дитячий будинок-інтернат
  • Романівська школа мистецтв (музична школа)
  • Районний Будинок дитячої творчості, станція юних техніків

Культура

  • Романівський районний Будинок культури (на 600 місць)
  • Клуб Романівського склозаводу — закритий, руйнується.
  • Романівський районний краєзнавчий музей
  • Музей скловиробів «Романівського склозаводу» — закритий.
  • Центральна районна бібліотека для дорослих
  • Районна бібліотека для дітей
  • Кінотеатр (непрацюючий)
  • Центральний районний стадіон
  • ФК "Зоря-Енергія" (Романів)
  • Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ)
  • Діють Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ЄПЦ), Свято-Успенська Церква (РПЦ), Римо-Католицький Костьол Св. Станіслава та кілька молитовних домів різних напрямків християнства — від баптистів до Свідків Єгови.

Транспорт та зв'язок

  • ВАТ «Романівтранс» — автотранспортне підприємство з надання пасажирських та вантажних перевезень.
  • ВАТ «Райагропромтехніка»
  • Районний вузол зв'язку, (Укртелеком — Цех електрозвязку № 3 та районне відділення Укрпошти)
  • На території селища знаходяться декілька веж операторів мобільного зв'язку (1 — Київстар, Vodafone, Lifecell, 2 — Київстар).

Сфера послуг та обслуговування

  • Комунальне підприємство «Сервіс»
  • Фотостудія «VVVV»
  • Фотостудія «Фото Люкс»
  • ОСББ «Романівське» та ОСББ «Комфорт»
  • Романівський РЕМ, (ВАТ "ЕК «Житомиробленерго»)
  • Романівська ГРС «Газбуд» УЕГГ
  • Романівський районний центр зайнятості
  • Ощадбанк
  • Приватбанк
  • Районна поліклініка, ЦРЛ
  • ТМО Романівська ЦРЛ
  • Романівська районна ветлікарня, Райуправління держветмедицини
  • Романівська районна ветаптека
  • Приватний ветпункт та декілька приватних аптек
  • Професійна пожежна частина № 26, Романівського РВ ГУ МНС України в Житомирській області

Правоохоронні органи

  • Романівський РВ УМВС, ДАІ
  • Районна нотаріальна контора
  • Романівський районний Суд
  • Прокуратура Романівського району
  • Державна податкова інспекція Романівського району
  • Романівський міжрайонний контрольно-ревізійний відділ

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Керівний склад Романівської селищної ради
  3. Верховна Рада України (2004-01-09). Постанова Верховної Ради України "Про відновлення селищу міського типу Дзержинськ Дзержинського району Житомирської області колишнього найменування та про перейменування Дзержинського району". Відомості Верховної Ради України (uk) (Київ). с. 20. Архів оригіналу за 2020-12-21. Процитовано 2020-12-21. 
  4. Див.: К. Копержинський. Театральне та музичне життя на Поділлі // Записки історично-філологічного відділу Української академії наук. Київ, 1926, кн. VII-VIII, с. 139.
  5. В селищі Житомирської області центральна вулиця вже офіційно «Небесної сотні». www.zhitomir.info (uk). Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2020-12-21. 
  6. Видатні люди - наші сучасники. http://www.irpin-bibl.kiev.sch.in.ua/. Процитовано 23 December 2020. 

Джерела

  • Романів та вся Романівщина : іст. нариси / Олександр Кондратюк ; Пол. наук. т-во у Житомирі. - Житомир : Євенок О. О., 2010. - 216 с. : фотоіл., табл. - Бібліогр.: с. 207-212. - 500 прим.
  • Romanów (3), Romanów Wielki, mko nad rz. Leśną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 721. (пол.).— S. 721—722. (пол.)

Посилання

{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Романів (смт)
Listen to this article