Рукопашний бій
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Рукопа́шний бій — термін, що має два значення. Перший (в широкому розумінні) бій між суперниками голіруч, лише з використанням можливостей тіла. Цей спосіб існує з найдавніших часів людства. Другий — бій з використанням холодної зброї (так звана «біла зброя»), обладунків та інших засобів окрім вогнепальної зброї.[1]
Технічний арсенал охоплює удари руками й ногами, кидки, больові та задушливі прийоми, а також прийоми реанімації. Рукопашний бій це швидка техніка ліквідувати противника.
Рукопашний бій ділиться на 3 категорії:
- Спортивний — вид з найобмеженішим арсеналом дій, вилучені прийоми, що можуть призвести до тяжкої травми або смерті супротивника. Використовується у підготовці молодих бійців, розвиває основні, необхідні для перемоги, якості спортсмена — фізичну підготовку, координацію, відчуття дистанції, удари, кидки, боротьбу в партері, психологічну підготовку до бою.
- Поліцейський — вид створений для застосування органами міліції та поліції. Характеризується великою кількістю прийомів на утримання супротивника, конвоювання. Включає прийоми бою проти озброєного супротивника та бій з декількома супротивниками. З поліцейського рукопашного бою проводяться показові виступи.
- Армійський — вид, створений для спецпідрозділів армії. Акцент робиться на прийоми, що максимально ефективно ведуть до смерті супротивника. Викладання цих прийомів цивільному населенню заборонено і зараз у більшості секцій під маркою АРБ (армійський рукопашний бій) викладають саме спортивний рукопашний бій.