Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Русанівські сади — дачний масив на лівобережжі Дніпра, в Дніпровському районі міста Києва. Межує на сході та півночі з залізничною колією Микільська Слобідка — Почайна, на північному заході з урочищем Горбачиха, на півдні — з Лівобережним масивом, на заході з Русанівської протокою, від якої й походить назва.
Русанівські сади Київ | ||||
Русанівські сади (2010 рік) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50.48° пн. ш. 30.57° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Дніпровський район | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Площа | 170 га[1] | |||
Населення | 10 000[2] | |||
Поштовий індекс | 02002 | |||
Телефонний код | +38044 | |||
Головні вулиці | вул. Центральна Садова, вул. Дамбова, Подільський мостовий перехід | |||
Відкритий | 12 лютого 1957 року | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | Лівобережна | |||
Залізнична інфраструктура | Райдужний, Воскресенка | |||
Автобус | № 111, № 117 | |||
Карта | ||||
Дачний масив на Русанівських садах, біля заповідника Горбачиха, річки Десенки та Русанівської протоки, створений рішенням Київського міськвиконкому № 245 від 12 лютого 1957 року «Про відвод підприємствам та установам м. Києва земельних ділянок під посадку колективних садів для робітників та службовців в Дарницькому районі».[1]
Оскільки дана місцевість часто потерпала від весняних повеней, найбільші з яких було зафіксовано у 1845, 1877, 1895, 1908, 1931 роках, жителям дачного масиву теж довелося пережити дві найбільші повені: у 1970 році (рівень води 97,4 м) та в 1979 році. Тоді багато дач на «курячих ніжках» буквально плавали, їх вікна були повністю затоплені водою. Після другої повені було вирішено спорудити захисну гідротехнічну споруду у вигляді дамби, по якій була прокладена асфальтована дорога. У 2011 році цю дорогу назвали вул. Дамбова[3]. З того часу підтоплення в цьому районі припинилося.[1]
Протягом кількох десятиліть, до початку ХХІ століття, Русанівські сади розвивалися стабільно, як і будь-яка дачна територія в Києві чи передмісті. Однак звичний устрій був порушений будівництвом Подільського мостового переходу.
Згідно з рішенням від 17 лютого 2011 року, Київрада визначила 265 ділянок Русанівських садів, що будуть знесені через будівництво шляхопроводу. Потім до цього списку додали ще 12 дач.[4]
Працівники компанії «Київавтодор» планували почати знесення перших 43 ділянок Русанівських садів у середині серпня 2011 року[5], потім цю подію перенесли на кінець серпня[6]. Більшість садівників погодилися на компенсацію і на той час уже з'їхали. Ділянки йдуть не за порядком, а вибірково. У першу чергу відселення потрапили будівлі на 25-й і 26-й лініях, хоча мешканці будинків, що потрапляють під знесення в 2-й черзі (санітарна зона моста), поки не з'їжджали. Більша частина дачників із ділянок, що йдуть під знесення, погодилися переселитися в Биківню.
В лютому 2019 року будівельники знесли останній дачний будинок, що заважав будівництву Подільського мостового переходу та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, і який довго не могли прибрати через постійні судові тяжби.[7]
Подільський мостовий перехід було побудовано на місці колишніх вулиць 26-та Садова та 25-та Садова з примиканням до вул. Центральна Садова.
19 грудня 2009 року, в день пам'яті святителя Миколая, відбулося освячення хреста на купол новозбудованого Свято-Успенського храму що на Русанівських садах м. Києва.
Свято-Успенська парафія, яку очолює священик Євгеній Зубко, збудувала на приналежній ОСТ «Русанівський масив» території типовий храм. Влітку 25 серпня 2007 року був закладений і освячений наріжний камінь, а 22 березня 2009 року відбулося освячення фундаменту майбутнього храму. Великий внесок у будівництво святині належить об'єднанню садових товариств «Русанівський масив».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.