Свидригайло Ольгердович
Великий князь Литовський / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Свидригайло?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Свидрига́йло Ольгердович[5] (лит. Švitrigaila; Швитригайла; католицьке ім'я — Болеслав; близько 1370 — 10 лютого 1452) — великий князь литовський і руський (1430—1432), князь чернігово-сіверський (1419—1430), князь подільський (1401—1404).
Свидригайло Ольгердович | ||
Портрет вел. кн. Свидригайла, гравюра з «Описання Європейської Сарматії» Алессандро Ґваньїні (1581) | ||
| ||
---|---|---|
1396 — 1396 | ||
Попередник: | Федір Весна | |
Наступник: | князівство ліквідовано | |
| ||
1399 — 1401[1] | ||
Попередник: | Спитко II Мельштинський | |
| ||
1422 — 1430 | ||
Попередник: | Роман Михайлович Молодий | |
Наступник: | Князівство ліквідовано | |
| ||
1430 — 1445 | ||
Попередник: | Вітовт | |
Наступник: | Сигізмунд Кейстутович | |
| ||
1430 — 1445 | ||
Попередник: | Вітовт | |
Наступник: | Казимир IV Ягеллончик | |
| ||
1440 — 1452 | ||
Попередник: | Князівство відновлено | |
Наступник: | Князівство ліквідовано | |
Народження: | 1370[2][3][4] або 1356 | |
Смерть: |
10 лютого 1452 Луцьк | |
Поховання: | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) | |
Країна: | Велике князівство Литовське | |
Релігія: | язичництво і католицтво | |
Рід: | Гедиміновичі | |
Батько: | Ольгерд | |
Мати: | Ульяна Тверська | |
Шлюб: | Анна Іванівна Тверська | |
Продовжив політику великого князя Вітовта щодо незалежності та суверенності Великого князівства Литовського від Польського королівства, опираючись на Тевтонський та Лівонський орден, Золоту Орду, Молдавію та Тверське князівство.
Після перевороту Сигізмунда Кейстутовича у 1432 році зберігав контроль над руськими землями до 1438 року, продовжуючи використовувати титул Великого князя Литовського, Руського та інших земель.
Сповідував католицизм протягом всього життя. Покарав спаленням на вогнищі митрополита Київського і всієї Руси Герасима за конспірологічну діяльність на користь Сигізмунда Кейстутовича.
Після вбивства Сигізмунда Кейстутовича 1440 року князі та пани Волинської землі запросили Свидригайла на княжіння, яке він здійснював до своєї смерті 1452 року, маючи титул Великого князя.
Наприкінці правління наполіг на присязі волинських князів та панів Великому князівству Литовському та запросив литовські війська до волинських замків, щоб запобігти їх захопленню Польським королівством.