Севастопольська бухта

Севастопольська бухта (крим. Aqyar körfezi) — бухта в центрі Севастополя. Є вузькою затокою, що простягається на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані й утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви.

Севастопольська бухта

Вид на бухту з моря
Карта бухт основного рейду
44°37′20″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д.
Назва на честь	Севастополь
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна
Регіон	Севастополь
Вливаються	р. Чорна
Міста та поселення	Севастополь
ідентифікатори і посилання
GeoNames	694414
Севастопольська бухта Севастопольська бухта (Україна)
Севастопольська бухта у Вікісховищі

Історія

Севастопольська бухта відома мореплавцям понад 25 століть. За цей час вона багато разів змінювала свою назву. У Страбона (I століття) вона згадується як Ктенунт (гребінець), мабуть, стародавні угледіли в ній схожість з цим морським молюском. У XVIII столітті бухта носила назви: Корсунський Сиваш, Каламіта-Лиман (за назвою фортеці в Інкермані), Ахтіарська бухта, Інкерманська бухта. У XIX столітті її називали Великою бухтою, Великим рейдом, Північною бухтою.

Характеристика бухти

Севастопольська бухта простягається на чотири морські милі на схід від мису Костянтинівський. Вхід в бухту обмежений Північним і Південним молами. Від берегів бухти виступають миси, між якими розташовані малі бухти. Найбільшою з них є Південна бухта.

Бухти Північної сторони

• Костянтинівська
• Матюшенка
• Михайлівська
• Старопівнічна
• Північна
• Інженерна
• Докова
• Голландія
• Сухарна
• Маячна
• Графська

Бухти Південної сторони

• Мартинова
• Олександрівська
• Кришталева
• Артилерійська
• Південна
• Корабельна
• Аполлонова
• Кілен-бухта

У вершину бухти впадає річка Чорна, яка протікає по Інкерманській ущелині. У місці впадіння річка утворює лиман, який має назву Інкерманської бухти.

Від багатьох мисів на 0,5—2 кабельтові простягаються рифи, частина з яких огороджена буями і віхами. Небезпеку для мореплавства в Севастопольській бухті та на вході до неї складають декілька затонулих суден і підводних перешкод, головним чином в районі мису Павловський біля північного берега бухти. Севастопольська бухта добре захищена від усіх вітрів крім західних^[1].

В акваторії бухти є понад 160 причальних споруд. В 1999 році рішенням Севастопольської міської державної адміністрації з метою підтримання Севастопольської бухти в екологічно безпечному стані ділянки акваторії бухти закріплені за відповідними аквакористувачами, найбільшими з яких є Чорноморський флот Російської Федерації, Севастопольський морський торговельний порт, ВАТ «Севастопольський морський завод», Міністерство оборони України^[2].

Примітки

1. Лоция Черного моря. МО СРСР. ГУНиО. 1987.
2. Протокольне доручення СМДА від 18.02.1999

Джерела

• www.sevastopol.info(рос.)
• Севастопольские бухты. Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. — М.: 2006. ISBN 5-7133-1273-9