Селевкіди
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Селевкі́ди — македонська династія, яка оголосила себе в 312 до н. е. спадкоємицею більшої частини азійської імперії Александра Македонського. Династія Селевкідів отримала
Селевкідів | |||
---|---|---|---|
Вергінська зірка залишалося головним стандартом династії Селевкідів, хоча якір і слон були більш поширеними. | |||
Країна: | |||
Титули: | |||
Засновник: | Селевк І Нікатор | ||
Останній правитель: | Філіпп II Філоромей | ||
Рік заснування: | 312 до н. е. | ||
Припинення роду: | 64 до н. е. |
свою назву від імені її засновника Селевка I, полководця Александра Македонського. Центром держави Селевкідів була Сирія, але з часом вона розширила свої межі, включивши в них більшу частину Близького Сходу, від Малої Азії до північної Індії. При Селевкідах грецька культура продовжувала поширюватися по всій Азії. Правителі династії вели війни з бунтівними намісниками провінцій, з іншими елліністичними державами, що виникли на уламках імперії Олександра Македонського та галатами, які вторгались на її територію і, пізніше, з римлянами. Зрештою в 65 до н. е. Сирія, де правили Селевкіди, була приєднана до Риму, ставши його провінцією.