Сика
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Си́ка (лат. sica) — короткий меч (кинджал, довгий ніж) з вигнутим клинком, уживаний іллірійцями, фракійцями, даками та римськими гладіаторами. Слово sica походить від іллірійського (давньоалбанського) *tsikā, де вважається похідним від праіндоєвропейського *ḱẽi («загострювати», «заточувати»)[1].