Скупчення галактик
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Скупчення галактик — гравітаційно пов'язані системи галактик, одні з найбільших структур у Всесвіті. Розміри скупчень галактик можуть досягати 108 світлових років. Маси скупчень варіюються від 1013 до 1015 мас Сонця.
Джордж Огден Ейбелл розділив скупчення на три класи (за морфологічними ознаками)[1]:
- регулярні (або правильні) — мають округлу форму в проєкції на небесну сферу, їх характеризує значне зростання концентрації до центру. У центрах таких скупчень розташовані велетенські еліптичні галактики. Приклад регулярного скупчення — скупчення Волосся Вероніки.
- нерегулярні (або неправильні) — їх характеризують неправильні зовнішні контури та зменшення концентрації до центру, за кількістю галактик поступаються регулярним. У скупченнях цього виду переважають спіральні галактики. Приклад — скупчення Діви.
- проміжні;
Іншим варіантом класифікації[1] є класифікація Ботц—Моргана, що спирається на тип галактик, які домінують у скупченні.
Порівняно з галактиками поля скупчення бідніші на спіральні галактики та багатші на еліптичні й лінзоподібні галактики. У скупченнях є гарячий (107—108 K) розріджений (10-4—10-2 см-3) міжгалактичний газ, що виявляє себе лише в рентгенівському випромінюванні[1]. Важливу роль у формуванні та еволюції скупчень відіграє темна матерія[2].
Скупчення з кількістю менше 100 галактик називають групами (наприклад, Місцева група), хоча межа між ними доволі умовна[1].