Снітниця

Снітниця (пол. Śnietnica) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 484 особи (2011^[1]).

Село Снітниця пол. Śnietnica Координати 49°31′ пн. ш. 21°04′ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Гміна Устя-Горлицьке Населення 484 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-315 Автомобільний код KGR SIMC 0468275 GeoNames 758736 OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) Снітниця Снітниця (Польща) Снітниця Снітниця (Малопольське воєводство)  Снітниця у Вікісховищі

Географія

Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунайця.

Історія

Село закріпачене в 1391 році (відповідно до документу 1422 року. Наприкінці XVI ст. було власністю краківського римо-католицького єпископства. Дата заснування парохії невідома. Метричні книги провадились від 1777 р. Наприкінці XVIII ст. до парохії в Снітниці була приєднана як вікарія Ставиша. Парохія належала до Грибівського деканату. В 1930 р. відбувалась в Снітниці духовна місія, яку давали оо. Редемптористи. Православні агітатори використали місію для залякування і переходу більшості жителів до Польської православної церкви.^[2]

До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 930 жителів села — 860 українців, 20 латинників, 10 поляків і 40 євреїв^[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

В 1945 р. частина українців виїхала в СРСР, а решта в 1947 р. в результаті операції Вісла була депортована на понімецькі землі^[4]. На місце українців були поселені поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	240	55	169	16
Жінки	244	73	138	33
Разом	484	128	307	49

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Церква св. Вмч. Димитрія збудована в 1755 р., в 1947 р. перетворена на костел, у 1997 р. повернена греко-католикам.
• Огорожа з воротами.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снітниця

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 42 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 28 липня 2016.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Śnietnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 934. (пол.)(пол.)
• Apokryf Ruski [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)

• Портал «Польща»