Собор святих Петра і Павла (Нант)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Собо́р Святи́х Петра́ і Павла́, рідше Нантський собор (фр. Cathédrale Saint-Pierre et Saint-Paul, брет. Iliz-Veur Sant-Pêr-ha-Sant-Paol Naoned) у Нанті — католицький кафедральний собор Нантської єпархії в місті Нант у Бретані, Франція.
| Собор Святих Петра і Павла фр. Cathédrale Saint-Pierre et Saint-Paul брет. Iliz-Veur Sant-Pêr-ha-Sant-Paol Naoned | |
|---|---|
 Собор Святих Петра і Павла у Нанті | |
| 47°13′06″ пн. ш. 1°33′03″ сх. д. | |
| Тип споруди | католицький соборd[1] |
| Розташування |  Франція, Нант |
| Архітектор | Ґійом де Даммартенd і Матюрен Родьєd |
| Початок будівництва | 1434 |
| Кінець будівництва | 1891 |
| Висота | 63 м |
| Стиль | Готика |
| Належність | Католицизм Нантська єпархія |
| Єпархія | Римо-католицька єпархія в Нантіd |
| Стан | пам'ятка історії класифікованаd[1] |
| Адреса | площа Сен П'єрd |
| Епонім | Петро |
| Присвячення | Петро |
| Покровитель | Петро і Павло |
| Вебсайт | cathedrale-nantes.cef.fr |
  Собор святих Петра і Павла (Нант) (Франція) | |
 | |
 Собор святих Петра і Павла у Вікісховищі | |
Храм є культурною та культовою пам'яткою та від 1862 року є історичним надбанням Франції[2].
Собор Святих Петра й Павла в Нанті є найбільшою готичною церквою Бретані й однією з найбільших у державі, лише на 6 м поступаючись загальною висотою славетному паризькому Нотр-Даму де Парі, а за висотою нефу під склепінням навіть випереджаючи його.
Зовнішній вигляд
Розміри Нантського Собору Святих Петра і Павла:
- висота башт — 63 м;
- висота даху — 49 м;
- висота нефу — 37,5 м;
- ширина приміщення — 38,5 м;
- довжина приміщення — 103 м;
- довжина вівтаря — 30 м.
Домінантами фасаду будівлі Собору є дві масивні башти, суворо витримані в готичній традиції. Інші характерні риси будівлі — 1) наявність зовнішнього амвону для проповідування перед вуличним натовпом; 2) п'ять розкішно оздоблених порталів собору — три у фасадній частині, і два по боках (див. План Собору — 1. головна брама, 2. брама Св. Павла, 3. брама Св. Іва, 32. брама Святих Донатієна і Роґатієна[3], 33. брама Святого Петра).
Внутрішнє оздоблення
Пласкість фасаду значно компенсується могутністю і складним плануванням інтер'єру будівлі. А вражаючі розміри нефу і притворів створюють ефект широти простору і готичну атмосферу будівлі, який доповнюють масивні колони.
Білизну каміння мурів споруди досягнуто під час останньої (1970—1980-і роки) реставрації.
Всередині храму містяться:
Передісторія
Сучасний Собор Святих Петра і Павла у Нанті, що будувався протягом 457 років (у період від 1434 до 1891 року), — четверта за ліком церква на цьому місці. Предтечами собору були ранньохристиянська римська каплиця у Намнеті (Нанті, III ст.), маловідомий собор VI века і собор у романському стилі XI століття.
Засновником першої каплиці, де вшановувались реліквії (гвіздки від хреста) Святого апостола Петра, вважається перший нантський єпископ святий Клер.
Собор VI століття був освячений за єпископа Фелікса I (550—82). У плані ця базиліка була хрестоподібною, як і собори Турський та Ам'єнський.
843 року під час норманнських набігів вікінгами було вбито єпископа Гохарда разом з паствою.
Близько 1080 року, за святительства Бенедикта Корнуайського, було зведено романський собор, від якого дотепер збереглася крипта й декілька капітелей колон.
Будівництво
Сучасний собор почали будувати в XV столітті зодчі Ґійом де Даммартен і Матюрен Родьє на чолі з герцогом Бретані Іоанном V. За задумом будівництво собору мало на меті оформити легітимізацію Іоанна V після Війни за бретонську спадщину. Відтак, 14 квітня 1434 року єпископ Жан де Малеструа заклав перший камінь у підвалини собору. Отже, як і чимало інших готичних храмів, Нантський собор було зведено на рештках його романського попередника, поступово інкорпоруючи і перебудовуючи стару будівлю.
Головний портал Собору було завершено до 1481 року. Відтоді він використовувався для урочистих входин бретанських герцогів, а потому — і французьких королів.
Будівництво соборних веж закінчили до 1508 року, а готичні склепіння нефу й аркбутани — взагалі лише в XVII столітті. І тільки після завершення будівництва апсид у XIX столітті нарешті 14 грудня 1891 року весь нантський Собор Святих Петра і Павла було освячено єпископом Лекоком.
Під час Другої світової війни собор значно постраждав внаслідок бомбардувань 1944 року, і потребував реставрації. У повоєнний час, у 1970—1980-і роки, таку реставрацію було здійснено. В цей же час, 1978—88 роки, архітектурний ансамбль будівлі доповнено вітражами, які виготовив художник Жан де Моаль. У 2000-х роках (роботи звершено у вересні 2008 року) відновлено середньовічний вигляд західного фасаду.
18 липня 2020 в соборі сталася нова пожежа. Поліцією було виявлено, що пожежа почалася вранці з трьох осередків вогню всередині будівлі. Пожежею було знищено орган XV століття та передні вітражі XVI століття. Основною версією пожежі попередньо вважається навмисний підпал[4][5]. Пожежу було ліквідовано лише пізно увечері того ж дня[6]. 19 липня було затримано 39-літнього мігранта з Руанди, якого підозрюють у підпалі храму[7]. Врешті, 26 липня, підозрюваний у підпалі собору зізнався у злочині. Біженець працював волонтером у соборі. Його було затримано відразу після пожежі, але згодом відпущено[8][9].
З Нантським Собором Святих Петра і Павла пов'язана низка як доленосних, так і трагічних, і просто цікавих подій:
- 26 жовтня 1440 року, незабаром після зведення сучасної будівлі храму, саме в ньому перед публічною стратою покаявся маршал Франції Жиль де Ре, що увійшов до історії під прізвиськом Синя Борода;
- у головний портал собору входив французький король Генріх IV, що прибув до міста для підписання Нантського едикту 1598 року;
- 5 вересня 1661 року на майдані перед собором д'Артаньян за наказом короля Людовика XIV арештував Ніколя Фуке;
- Проти ночі 11 листопада 1940 року в окупованому німецькими фашистами Нанті герой Французького Опору 19-річний Мішель Даба на одній з веж собору здійняв французький національний прапор. 8 серпня 1941 року його виказав зрадник. Героя засудили до 4 місяців ув'язнення, але 22 жовтня того ж року разом з іншими нантськими заручниками розстріляли у відповідь на вбивство в Нанті підполковника вермахту Карла Гоца;
- під час повоєнної реставрації собору 1972 року під склепінням храму знялася велика пожежа (через забутий одним із робітників паяльник), що зруйнувала частину несучих конструкцій, відтак собор було зачинено на 3 роки і всі роботи в ньому припинено, а коли реставраційні роботи поновилися, то тривали ще довго, включно з 1980-ми роками.
Вигляд собору з боку хорів
Колони є яскравими взірцями пізньоготичної архітектури
Надгробок Франциска ІІ і Маргарити де Фуа
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
