Стабілізуючий добір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Стабілізу́ючий (стабілізаційний) добі́р — форма природного добору, що забезпечує переважне виживання і розповсюдження в природі особин з нормальними (середніми) ознаками. Теорію стабілізуючого добору розробив український вчений І. І. Шмальгаузен (1941–1946)[1]. Стабілізуючий добір, нарівні з іншими формами добору природного, є важливим фактором еволюції органічного світу.