Станимир - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Станимир.

Станимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

село Станимир
Країна
 Україна
Область Львівська область
Район Перемишлянський район
Громада Станимирська сільська рада
Код КОАТУУ 4623386801
Основні дані
Засноване 1440
Населення 710
Площа 1,88 км²
Густота населення 377,66 осіб/км²
Поштовий індекс 81210
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°44′01″ пн. ш. 24°26′34″ сх. д. / 49.73361° пн. ш. 24.44278° сх. д. / 49.73361; 24.44278Координати: 49°44′01″ пн. ш. 24°26′34″ сх. д. / 49.73361° пн. ш. 24.44278° сх. д. / 49.73361; 24.44278
Середня висота
над рівнем моря
305 м
Місцева влада
Адреса ради 81210, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Станимир, тел. 54-7-72
Карта
Станимир
Станимир
Станимир
Станимир
Мапа

CMNS: Станимир у Вікісховищі

Станими́р — село в Україні, в Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 710 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станимирська сільська рада.

Історія

Перша писемна згадка про Станимир датована 1440 роком, однак етимологія назви села наштовхує на думку про заселення його теренів ще із слов'яно-руських часів. Станимир — слово, складене з основи дієслова «стань» та іменникової основи «мир», а отже, означало того, хто «установить мир». Існує легенда, нібито під час одного з наскоків на село монголо-татар маленький житель села (хлопчик) з-посеред натовпу вигукнув: «Нехай стане мир!» Звідси і назва — Станимир.

Дідичем Станимира, зокрема, був Ванько (пол. Waniko) Лагодовський гербу Корчак, войський буський.[1]

Львівський латинський архієпископ Ян Замойський купив село разом з іншими населеними пунктами у Андрія Лагодовського та його дружини Софії з пол. Przezwok за 33000 злотих. Акт купівлі-продажу уклав у Львові 9 січня 1609 року.[2]

1870 року проживали 707 мешканців. 1880 року була місцева парафія УГКЦ, римо-католики (174 особи) належали до парафії Ганучів.[2]

1892р в селі відкрили двокласну державну школу.

1897 в Станимирі з ініціативи управителя школи Василя Ільковича Герчанівського відкрито читальню "Просвіти". Цього ж року при читальні засновано ощадно - позичкову касу. Починаючи з кінця 1902 року "Просвіта" занепадає, головним чином через москвофільські погляди її нового керівника - о. Винярського . З 1911 року стараннями В.Герчанівського "Просвіта" поступово відроджується.

1910 р-у Станимирі мешкало 945 осіб, серед них 685 греко -католиків ,210 римо - католиків та 50 іудеїв.

1911р- відкрито Молочарську спілку.

З початком Першої світової війни в 1914 р австрійська влада заарештувала таких жителів Станимира: Максима Панасюка, місцевого священника , Михайла Зварича, селянина.

Жителі Станимира воювали в складі УСС - Пилип Івахів,Іван Війтович . В лавах УГА (1918-19рр) воювали : Р. Андрухів, П.Андрухів,М. Гриньків, С.Гриньків,І. Джигін, М.Павлишин, М.Романишин,М. Романів, М.Сапій, Д.Старецький. Син священника зі Станимира Р. Винярський був підхоружним УГА ,загинув у березні 1919 р під Львовом.

боротьба ОУН-УПА проти комуністів

В 1945р в селі Станимир було лквідовано енкаведистів «перевертнів» — агентурно-бойову групу НКВС УРСР під керівництвом старшого лейтенанта Кащеєва («Тиміша»), яка діяла під виглядом супроводу командира Вінницької воєнної округи УПА «Олега»-«Остапа» на території Волині та Галичини. Дана спецгрупа на Волині увійшла в довір'я до курінного Степана Савчука — «Наливайка» та його охорони (використовувала його, як писали оперативники, «в темну»). Той же, не підозрюючи «Остапа» у підступі, погодився провести групу останнього в Галичину та зв'язати з командиром УПА-Південь В. Куком — «Лемішем». У такий спосіб спецгрупа Кащеєва вийшла на організаційні зв'язки в Підкамінському, Пониковицькому та Олеському р-нах Золочівської округи ОУН, де завдала підпіллю значних втрат як вбитими, так і захопленими у полон. 20 червня 1945 р. в Олеському районі спецгрупа роззброїла курінного «Наливайка» та його супровід у кількості 12 осіб, які були передані у місцевий райвідділ НКВС. Відтак курінного оперативники НКВС завербували, звільнили з-під варти і він, під пильною охороною бійців спецгрупи, продовжував діяти в даній місцевості. Проте діяти цій спецгрупі НКВД довелося недовго, оскільки службі безпеки ОУН вдалося її розкрити, а відтак і в значній мірі знищити. Зокрема, 13 червня 1945 р. у с. Станимир Перемишлянського р-ну, куди, мовби для зв'язку з «Лемішем», була приведена група «перевертнів», повстанцями захоплено, а згодом зліквідовано, заступника керівника агентурно-бойової групи «Остапа» та його охоронців «Осу» та «Кармелюка». Невдовзі окружною боївкою СБ був захоплений «Наливайко», а його охорона знищена-.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_27_Borotba_proty_povstanskoho_rukhu_i_natsionalistychnoho_pidpillia_protokol_y_dopyt.pdf

Майже в кожному районі є створені боївки МВД і МГБ. В склад цих боївок входять також і члени ОУН і стрільці УПА, які поголосилися. Боївки мають сталих комендантів, переважно доводять ними участкові. Беруть їх, як відходять у свій участок. Завдання тих боївок різне, пов'язане з тереновими відносинами. У Глинянщині є створена провокаційна боївка в ч[ислі] 8 осіб. Командант боївки — мол[одший] лейт[е]нант МГБ Широков. Убрана в німецькі, більшовицькі і цивіль ні уніформи. Зброя також різна.

Дня 24.VI 1946 р. та боївка зайшла до с. Станимир, Глинянського р[айо] ну. Викликавши до ліса бувшу санітарку « Лесю» (зголошена), її в лісі сильно побили нібито українські повстанці. Побили за це, що вона зголосилася і симпатизує з Широковим. Відтак відпустили її додому. Вечером зійшла бо ївка з ліса до села і розпитувала за зв'язком до с. Погоріл[ь]ці. В селі один зголошений Бобків запровадив їх до свого кревняка в с. Погоріл[ь]ці, а цей пов'язав їх з дівчиною Марійкою. Марійка знова запровадила їх до хати, де мали прийти повстанці на вечерю. Коли Марійка пішла до хати, то боївка зро била під хатою засідку. Повстанці, ідучи на вечерю, не сподівались нічого, маючи розвідку, що в селі спокій. З під хати посипались на них стріли. Під час стріляни[ни] впали бойовик « Гук» і кущевий « Кучма», а решта повстанців втікла. Тоді боївка вскочила в хату, застрілила господиню, її дочку, малу дитину і дівчину Марійку. Та сама боївка нападає не селян в полі чи в лісі й грабує їх. При тому грозить, що постріляє, коли вони не перестануть доносити більшовикам.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_23_Zolochivska_okruha_OUN_Dokumenty_i_materialy_referentury_SB_1945-1951.pdf

Лютий 1947 р..В с. Станимир був прикріплений по контролі молочності один з партійних працівників, б[увший] більшовицький партизан. Для своєї охорони мав сєржан та. Вони, кромі своєї ділової роботи, вели агітацію за організованням колгоспу, зав'язанням в с[елі] комсомолу і піонерів. Тих більшовиків зловили д[рузі] Морозенко, Дон і Бистрий, один з них намагався втікати і зістав вбитий, другого вбили опісля. Від одного забрали пістолю П-38. Забрано рівно ж документи, котрі впали з д[ругом] Морозенком.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_23_Zolochivska_okruha_OUN_Dokumenty_i_materialy_referentury_SB_1945-1951.pdf

27.VIII.-31.VIII.[1947 р.] відбулась облава на ліс біля с. Станимир. Вже ранком 27.VIII.[1947 р.] большевики обступили ліс і, окопавшись, очікували приходу головних своїх сил. Пополудні до них добила решта та окружила ліс сильним кордоном, в деяких місцях навіть і потрійним. Боєць від бійця стояв заледви на декілька метрів відлеглості. В лісі цьому кватерувала група повстанців, яка, довідавшись про облогу, рішила вечером пробитись. Як тільки запав сумерк, вони роз[с]трільною подались в сторону села Ханачів. Тут на полю стрінули вони большевицьку заставу, в перестрільці з якою вбили двох большевиків. На стріли ці большевики почали кидати ракети та обстрілювати ліс з усіх сторін. Не прорвавшись, повстанці вернули назад до лісу та зайшли до криївок. В час облави повиміновували большевики усі лисячі ями, поперевертали каміння та купи гиляк, пороздрапували руками всі підозрілі місця, проколювали дротами майже цілий ліс. Не найшовши нічого, вони 31.VІІІ.[1947 р.] перед полуднем почали групками виходити з ліса до сусідних сіл. Тут вони задержались, очікуючи ще на прихід тих, що залишились в лісі. В той час в лісі почулись стріли. Туда почали бігти всі большевики з сіл, поїхала танкетка, тягарове авто. По якомусь часі до Станимира привезено двох вбитих большевиків, а чотирьох ранених. Поміж вбитими большевиками був один капітан. За якийсь час з ліса привезли п'ятьох вбитих повстанців. Селяни, які вкладали їх на підводу розказували, що двох лежало на криївці, а трьох з побитих в криївці. Большевики в розмові між собою розказували, що вони, вертаючи корчами з ліса до села, побачили як один з побитих повстанців виставив з криївки голову. Тоді вони окружили криївку і почали стріляти.

У той день в бою з облавниками загинули: референт СБ Золочівського окружного проводу ОУН «Зелений» (особа не встановлена-«Зелений» ? — 31.08.1947, .). Освіта — незакінчена вища: закінчив 4 семестри Львівського медичного інституту. Стаж роботи в СБ — 4 роки. Відбув кілька теоретичних і практичних вишколів в осередку Миколи Арсенича — «Михайла». Референт СБ Золочівського окружного проводу ОУН (?-31.08.1947). Загинув під час облави у криївці. Сотник СБ (6.06.1948, посмертно) з датою старшинства 29.08.1947 р.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_27_Borotba_proty_povstanskoho_rukhu_i_natsionalistychnoho_pidpillia_protokol_y_dopyt.pdf), референт СБ Золочівського надрайонного проводу ОУН Михайло Проць — «Макар», співробітник референтури СБ окружного проводу ОУН «Колібер» (особа не встановлена) та ще двоє невідомих повстанців.

6.ІІІ.[1948 р.] в с. Станимир спалено клуб

21.V.[1948 р.] в с. Станимир р[айо]н Глиняни засудили селян: Зьомка Стаха за нездачу молока на грошеву кару 2800 крб.; Петришин Михайла — на суму 1500 крб.: […]ша Кароля — на суму 3000 крб.; Новгородського Франка — на суму 1700 крб.; Патер Теклю — на суму 1800 крб. Таких випадків є богато більше. З податків місцеві фінагенти стягають: поголовне, бездітне, холостяцьке і асикурацію. -(https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_24_Zolochivska_Okruha_OUNOrhanizatsiini_dokumenty_1941-1952.pdf)

В селі загинули: « Зелений» (? — 31.08.1947, в лісі біля с. Станимир Перемишлянського р-ну Львівської обл.). Освіта — незакінчена вища: закінчив 4 семестри Львівського медичного інституту. Стаж роботи в СБ — 4 роки. Відбув кілька теоретичних і практичних вишколів в осередку Миколи Арсенича — «Михайла». Референт СБ Золочівського окружного проводу ОУН (?-31.08.1947). Загинув під час облави у криївці. Сотник СБ (6.06.1948, посмертно) з датою старшинства 29.08.1947 р.

« Колібер» (? — 31.08.1947, в лісі біля с. Станимир Пере мишлянсь кого р-ну Львівської обл.). Освіта — середня. Стаж роботи в СБ — 3 роки. Пройшов 10-денний теоретичний вишкіл СБ. Співробітник референтури СБ Золочівського окружного проводу ОУН (1947). Хорунжий СБ (6.06.1948, посмертно) з датою старшинства 29.08.1947 р.

Пам'ятки

У селі є дві церкви (старенька і нова), клуб, початкова і середня загальноосвітні школи, дитячий садочок.

З історичних джерел відомо що церква у селі була ще до 1648 року. Старожителі переказували, що церква згоріла під час нападу на село монголо-татар. На схилі гори, що поросла лісом, у 1684 була збудована на дубовому фундаменті з соснового напівзрізаного дерева під гонтовим покриттям церква Богоявлення Господнього. Зараз церковцю реставровано.

У 1998 році закінчилось будівництво нової церкви. Великий внесок зробив Щерба Степан, який спонсорує цeркву, Іван Крислач, який є автором і виконавцем іконостасу, більшої частини розписів, мозаїки, хрестів і всього проекту внутрішнього оздоблення храму.

Спорт

Має село свою футбольну команду, яка тішить односельчан призовими місцями на районних чемпіонатах із футболу.

Персоналії

Станимирці — дуже творчі люди. Вони кожного року організовують різні концерти, вертепи, мають своїх музикантів і співаків (наприклад, учасниця «Х фактору» Всяка Іра, учасники гурту «Перлина» Мизгала Михайло і Романів Ярослав, весільний музикант Колодій Назар тощо).

До школи інколи приїжджає англійка п. Керолін, яка має тут коріння. Вона спілкується зі школярами та педагогічним колективом, проводить різні цікаві і пізнавальні конкурси, розповідає про Станимир у Великій Британії.

Народилися в Станимирі

Примітки

  1. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— 820 s.— S. 22. (пол.)
  2. а б Stanimirz… S. 184.
  3. Гнида, Петро (2016). Боївка "Чайки". Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944-1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-"Чайки". Львів: "ПП Видавництво «БОНА». с. 144 с., іл. 

Джерела

Посилання


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Станимир
Listen to this article