Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Страсті Христові — події, пов'язані з Ісусом Христом, що відбувались в останні дні його життя. Церква ці події згадує під час останнього тижня Великого посту, а найбільше у Страсну п'ятницю.
Ці страсті починаються від Тайної Вечері. Після арешту, суду та хресної дороги, Розп'яття на хресті — кульмінація цих подій. Більшість християн вірять, що ці страждання були передбачені багатьма пророками та самим Ісусом Христом.
Дані наводяться перекази з Євангелія:
Знаряддя Страстей(лат. Arma Christi) — важливі атрибути Страстей Господніх, інструменти мучеництва Ісуса Христа.
Зображення знарядь страстей має довгу традицію в іконографії, принаймні, починаючи з IX століття а (Утрехтський псалтир, 830 рік). Мініатюрні зображення знарядь наносилися на розп'яття і чотки, ікони та ретабло як знак плати, внесеної Ісусом за гріхи роду людського.
В православній традиції з XVII століття композиції із зображенням знарядь Страстей Христових починають відтворюватися на антимінсах, покровцах, потирах, дароносицях і дарохранильницях, на окладах Євангелій та ікон, пізніше — на лубочних аркушах.[1] Знаряддя пристрастей також зображують на етімасіі — Престолі уготованому, що зустрічається як самостійно, так і в складі композиції «Страшний Суд» та інших складних символіко-догматичних композиціях.[2]
У число знарядь страстей входять:
Назва | Призначення | Місцезнаходження |
---|---|---|
Стовп | До нього був прив'язаний Ісус під час бичування | У капелі Сан-Дзено базиліки Санта-Прасседе в Римі та церкви св. Георгія в Стамбулі |
Бич, пучок різок | Бичування Ісуса Христа[ru] | |
Рука | Зображення кисті руки, яка карала Ісуса або дала гроші Юді | |
Терновий вінець | Увінчання з метою приниження | У Нотр-Дам де Парі, а окремі шипи в багатьох церквах світу |
Хрест | Звичайна римська страта | Частини Животворящого Хреста знаходяться в багатьох церквах світу |
INRI | Табличка з цим написом — для додаткового приниження | Великий фрагмент в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі |
Цвяхи | Утримували тіло на хресті | Цвяхи знаходяться в багатьох церквах світу, проте їх загальна кількість говорить про наявність величезної кількості копій. Один цвях зберігається в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі |
Спис Лонгина | Римський солдат Лонгин пронизав цим списом бік розіп'ятого Ісуса Христа | Існують три списи, що претендують називатися справжніми: в соборі святого Петра в Римі, в палаці Хофбург у Відні і в Вагаршапаті (Вірменія) |
Губка | Змоченою в оцті (або у вині) для втамування спраги | Фрагмент її із слідами крові — у базиліці Сан-Джованні-ін-Латерно в Римі та частина «губки» — у ковчезі Діонісія Суздальського в Московському Кремлі |
Миска | Для оцту або вина | |
Грааль | Чаша, в яку була зібрана кров Ісуса | Невідомо. Предмет багатовікових пошуків. |
Одягу Ісуса
І гральні кістки |
Їх розігрують солдати | Риза Господня потрапила до Росії в XVII столітті, в наш час[коли?] розділена на кілька частин. Безшовний хітон — у м. Трір тобто фрагмент кармазину в Латеранській базиліці (Рим). |
Півень | Проспівав тричі при зреченні апостола Петра | |
Сходи | Використовувалися для зняття мертвого тіла з хреста | |
Кліщі | Ними виймали цвяхи з рук Ісуса | |
Миска з мірри | Йосип Ариматейський або жінки-мироносиці, що обтирали тіло | |
Плащаниця | Саван, пелена, в яке було загорнуте тіло | У соборі Івана Хрестителя в Турині |
30 срібняків | Плата Юди, «Ціна крові». Можуть бути у гаманці | |
Чаша | У ній умив руки Понтій Пілат | |
Ліхтар зі свічкою | Символ зрадництва в Гетсиманському саду | |
Меч, іноді з вухом | Ним апостол Петро відсік вухо слузі первосвященика Малху (Ів. 18:10) |
Реліквії Страстей — артефакти, пов'язані з мучеництвом Христа, які зберігаються церквою для вшанування і використання в обрядах. Як вважається, всі вони відносяться до I ст. н. е., попри те, що точне датування багатьох з цих реліквій здавна ставиться вченими під сумнів.
Шанування реліквій Страстей Христових і особливо Животворного хреста має величезне значення в християнстві. Частинки знарядь Страстей є об'єктом релігійного поклоніння в православ'ї та католицизмі. У Середньовіччі вони грали значну роль в політичному житті держав, а також у приватному житті правителів, стаючи значною матеріальною цінністю, що згадується в заповітах, шлюбних контрактах, мирних договорах тощо. Частинки реліквій обов'язково були і в молитовні глави держави, і в його наперсному хресті. Як символ освячення влади, реліквії Страстей відігравали значну роль у церковно-державній обрядовості.
Більшість реліквій Страстей, як свідчать легенди, було знайдено рівноапостольною Оленою під час її подорожі в Єрусалим. Так, в 326 році вона знайшла Животворний Хрест, чотири цвяхи і титли INRI[3]. Самою Оленою хрест був розділений на дві частини, а в наступні роки — вже на величезну безліч фрагментів, що породило хвилю фальсифікацій, як частин хреста, так і інших реліквій, пов'язаних з земним життям Христа і його Страстями. Відносно низки реліквій досі немає єдиної думки про їхнє походження. Наприклад, у відношенні Святих сходів (лат. Scala Santa), що зберігаються в капелі Сан-Лоренцо (Рим), існує переказ, що вони були привезені в 326 році з Єрусалиму святою Оленою і саме по них піднімався на суд Ісус Христос до палацу Понтія Пілата[4] і на їх сходинах залишилися сліди його крові. Однак ряд сучасних дослідників вважають їх одними з найстаріших сходів Латеранського палацу, зроблених реліквією тільки близько XI століття.[5]
У Росії велике зібрання реліквій Страстей знаходиться в ковчезі Діонісія Суздальського — великому мощевику з реліквіями, привезеними в 1383-му з константинопольського монастиря святого Георгія в Манганах.[6] У ньому крім частини Животворного Хреста знаходяться ще 16 реліквій, у тому числі досить екзотичні: «влас исторган из брады Христа Бога и вода стекшая из ребро на распятье… кровь Христова прободенным копьем стекшая с пречистых ребер… губа юже омочиша во очет и напоиша Христа на кресте распята».[7] Ковчег Діонісія протягом століть перебував у Благовіщенському соборі і нині зберігається у Московському Кремлі.
Найпоказовішою з точки зору атрибуції реліквії як автентичної є історія наукового дослідження Туринської плащаниці.
Католицька традиція відносить до реліквій Страстей «Плат святої Вероніки», яким вона втерла залите кров'ю і потом обличчя Христа під час його шляху на Голгофу. За переказами обличчя відобразилося на тканині. При зображенні плата Вероніки лик Христа часто зображається в терновому вінці і зі слідами крові. Вважається, що легендарний плат Вероніки зберігається в соборі святого Петра в Римі.[8]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.