Суворов Олександр Васильович
російський полководець / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Суворов Олександр Васильович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Суво́ров Олекса́ндр Васи́льович (рос. Александр Васильевич Суворов; 13 (24) листопада 1729(17291124), Москва, Російська імперія — 6 (18) травня 1800, Санкт-Петербург, Російська імперія) — граф Римницький (1789), князь Італійський (1799), відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Кавалер всіх російських та багатьох іноземних військових орденів[2].
Суворов Олександр Васильович | |
---|---|
Александр Васильевич Суворов | |
Князь Олександр Васильович Італійський, граф Суворов-Римницький | |
Народження |
13 (24) листопада 1729(1729-11-24) Москва, Російська імперія |
Смерть |
6 (18) травня 1800(1800-05-18) (70 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd |
Національність | росіянин |
Країна | Російська імперія |
Освіта | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
Роки служби | 1748-1800 |
Звання | генералісимус |
Командування | Армія |
Війни / битви |
Кінбурнська баталія (1787), Фокшани (1789), Римницька битва (1789), Штурм Ізмаїла (1790), Штурм Праги (1794) |
Титул | граф[d] |
Діти | Суворова Наталія Олександрівна[1] і Arkadi Suvorovd |
Інше | |
Автограф | |
Нагороди | |
Суворов Олександр Васильович у Вікісховищі |
Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й польського повстання Костюшка[3], а також, у 1778 р. — депортації кримських християн до Російської імперії[4] й 1782—1783 рр. — депортації з Кубані ногайців[3]. Всі ці акції відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду[5].