ТЕС Алон-Тавор
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
ТЕС Алон-Тавор — теплова електростанція на півночі Ізраїлю у східній частині долини Ізреєль, менш ніж за десяток кілометрів від Афули. Частково використовує технологію комбінованого парогазового циклу.
| 32°38′00″ пн. ш. 35°22′03″ сх. д. | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Ізраїль, біля Афули | |||
| Введення в експлуатацію | 1990 (газотурбінні блоки), 2004—2008 (парогазовий блок) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 2х110 + 1х377 | |||
| Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор (парогазовий блок) | |||
| Турбіни | газові (газотурбінні блоки), 1 газова General Electric 9FA + 1 парова (парогазовий блок) | |||
| Встановлена електрична потужність | 593 | |||
| Материнська компанія | MRC | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Алон-Тавор | ||||
 | ||||
У 1990 році на майданчику станції ввели в експлуатацію дві газові турбіни потужністю по 110 МВт.
В 2004-му стала до ладу ще одна газова турбіна потужністю 240 МВт. У 2008-му її доповнили котлом-утилізатором та однією паровою турбіною, створивши таким чином парогазовий блок потужністю 373 МВт.
Як паливо станція спершу використовувала нафту, проте на початку 2010-х перейшла на природний газ, котрий подається через Північний газопровід. У 2020-му уклали довгостроковий контракт на поставки ресурсу з офшорного родовища Каріш.
Для станції обрали схему «сухого» (повітряного) охолодження.
ТЕС спорудила державна Israel Electric Corporation, яка в 2018-му продала її компанії MRC. Власниками останньої є китайська China Harbor Engineering Company (34,5 %) та місцеві Mivtach Shamir Holdings і Rapac Energy.[1][2][3][4][5][6]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
