![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Israel_relief_location_map.jpg/640px-Israel_relief_location_map.jpg&w=640&q=50)
ТЕС Хайфа
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ТЕС Хайфа – теплова електростанція на півночі Ізраїлю, у портово-промисловій зоні Хайфи. На початку 2010-х доповнена енергоблоками, котрі використовують технологію комбінованого парогазового циклу.
32°48′ пн. ш. 35°01′ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування |
![]() | |||
Введення в експлуатацію | 2011 (парогазові блоки) | |||
Вид палива | природний газ | |||
Водозабір | морська вода | |||
Енергоблоки | 2х374 | |||
Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор (у кожному парогазовому блоці) | |||
Турбіни | 1 газова Siemens + 1 парова Siemens (у кожному парогазовому блоці) | |||
Електрогенератори | Siemens (парогазові блоки) | |||
Встановлена електрична потужність |
748 | |||
Материнська компанія | Israel Electric Corporation | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() | ||||
![]() |
На момент введення в експлуатацію у 1935 році, ТЕС Хайфа з показником 30 МВт стала найпотужнішою електростанцією у Палестині. Вже після здобуття Ізраїлем незалежності вона була доповнена ще одним блоком такої ж потужность (разом ці об’єкти відомі як «станція А»). У 1962 – 1963 роках стала до ладу друга черга («станція В») із двох конденсаційних енергоблоків з паровими турбінами потужністю по 125 МВт. А в 1967-му відкрили «станцію С» у складі двох блоків по 282 МВт. Всі вони були розраховані на спалювання нафти.
Станом на початок 2010-х в експлуатації знаходились лише енергоблоки черги С (крім того, були в наявності дві газові турбіни загальною потужністю 80 МВт, котрі працювали у відкритому циклі та призначались для покриття пікових навантажень у енергосистемі). В 2011-му до Хайфи через Північний газопровід подали природний газ, що дало змогу перевести наявні конденсаційні блоки на більш екологічне паливо. Втім, наприкінці того ж десятиліття їх вивели з експлуатації.
Ще на початку 2000-х в межах модернізації ТЕС замовили обладнання, необхідне для створення сучасних парогазових блоків. Через затримки у поступі проекту певний час велись перемовини щодо продажу вже виготовлених турбін до Туреччини, проте в 2006-му їх перервали з розрахунку на швидке відновлення робіт на майданчику у Хайфі. Втім, ввести першу газову турбіну вдалось лише у 2010-му, а повноцінна робота двох нових блоків почалась у 2011-му. Кожен з них має потужність по 374 МВт та складається із однієї газової турбіни, котра через котел-утилізатор живить одну парову турбіну.
Для охолодження станція використовує морську воду.[1][2][3][4][5][6][7]