Тельч
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тельч (чеськ. Telč, нім. Teltsch, лат. Telcz) — місто в південно-західній Моравії у Чехії. З 2000 року входить до складу адміністративної області Край Височіна. Місто-музей, перший об'єкт з Чехії у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[4].
| Тельч Telč | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
 | |||||||
| Основні дані | |||||||
| 49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. | |||||||
| Країна | Чехія | ||||||
| Адмінодиниця |
Їглава Q89269406?[1] | ||||||
|
Межує з
| |||||||
| Поділ |
| ||||||
| Засновано | 1315 | ||||||
| Перша згадка | 1315 | ||||||
| Площа | 24,86 км² км² | ||||||
| Населення | 5 602 (станом на 01.01.2012р.[2]) | ||||||
| Висота НРМ | 514 м | ||||||
| Міста-побратими |
.svg){kind=small} Бельп  Ротенбург-на-Таубері  Вілбер  Фіжак  Шаля  Вайдхофен-ан-дер-Тайя | ||||||
| Часовий пояс | UTC+1 (Чехія) | ||||||
| Номери автомобілів | JI | ||||||
| Код LAU (NUTS) | CZ588024 | ||||||
| GeoNames | 3064316 | ||||||
| OSM | r441173 ·R | ||||||
| Поштові індекси | 588 56 | ||||||
| Міська влада | |||||||
| Мер міста | Vladimír Brtníkd[3] | ||||||
| Вебсайт | telc.eu | ||||||
| Мапа | |||||||
 | |||||||
  Тельч Тельч (Чехія) | |||||||
|
| |||||||
|
| |||||||
 Тельч у Вікісховищі | |||||||
Перша письмова згадка про Тельч датується 1315 роком. У 1333 р. маркграф Карел (згодом чеський король і німецький імператор Карл IV) придбав Тельчський замок. У 1339 р. замок у короля викуповує Олдржих Вітковіц з Градця. Навколо замку вже виросло місто, а біля замкових стін розкинулася велика торгова площа, оточена купецькими будинками. Унікальна форма Тельча була обумовлена тим, що з одного боку розростання кварталів обмежували рів і за́мкова стіна, з іншого — ставки. У XVI столітті замком і містом володіли сеньйори з Градця.
На честь Захарія з Градця названа головна (ринкова) площа міста. При ньому замок перебудовується в стилі ренесансу майстрами Антоніо Влачем і Бальдассаром Магджі де Роніо. Фасади будинків на головній площі також були перебудовані в стилі ренесансу та бароко.
У 1604 році рід сеньйорів Градця перевівся по чоловічій лінії, і місто стало власністю родини Славата. Наступний етап розвитку міста цілком належав єзуїтському орденові — в місті були побудовані єзуїтський коледж і кілька шкіл, астрономічна обсерваторія, музичне училище і одна з найкрасивіших міських церков. У XVII столітті Тельч перейшов під володіння роду Ліхтенштейн і залишається тихим провінційним містечком до теперішнього часу.
У 1971 році місто було оголошено архітектурним заповідником, а з 1992 року включене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. З 1995 року державний замок Тельч є також національним пам'ятником культури.
Місто займає територію з площею 9 га та містить 85 історичних пам'яток. Його центром є ренесансний замок. Золотий зал у північній частині замкового комплексу вирізняється тонкою позолотою стелі, що оздоблена у 1561 році, і демонструє значний вплив італійського мистецтва. Останній етап реконструкції був здійснений під наглядом Бальдасара Маджіо де Аронго і відноситься до кінця XVI століття. До найцікавіших пам'яток відносяться:
- Захарієва площа. Спочатку Старе місто Тельча було побудоване з дерева, але у 1386 році воно згоріло за одну ніч. Будинки були відбудовані заново з каменю, а після перебудови замку фасади будинків були також перебудовані в стилі ренесансу і бароко. Всі будинки на площі об'єднані спільними аркадними галереями і зберегли свій вигляд з середньовіччя. Будинки № 15 і № 61 прикрашені особливо цінними фресками в техніці сграффіто.
- Фрагменти замкової стіни XIII—XIV ст. Верхні (біля вежі Святого Духа, 1629 р.) та Нижні (біля замку, 1579 р.) ворота міста.
- Церква Святого Духа (XIII століття), пізніше перебудована в романському стилі, 49 метрів заввишки. Від дзвонів XVII століття залишилися тільки два.
- Маріанська колона. Створена скульптором Ліпартом за допомогою місцевого муляра Нойвірта в 1718 році на кошти дружини бургомістра Годової.
- Фонтани на площі.
- Ратуша (зараз всередині розміщене турбюро).
- Церква Святого Якова (1360—1370 рр.). У XV столітті побудована заново. У великій гробниці церкви зберігається прах Захарія з Градця, а у вестибюлі поховані містяни, загиблі під час Першої світової війни. На 60-метровій дзвіниці зносяться два рідкісних за красою звучання дзвони.
- Церква Імені Христового, єзуїтська, 1669 року. Поряд єзуїтський колегіум і єзуїтський монастир.
- Старе місто на березі озера, за 15 хвилинах пішки від Захарієвої площі: площа Богоматері, Мадонна (1673 р.), капела Богоматері (1572 р., рококо). Від замку і площі Захарія до Старого міста веде доріжка «На плитках». Уздовж неї стоять статуї святих, виконані в стилі бароко в XVIII ст.
- Церква Святої Анни при кладовищі. Бароко, XVI—XVII століття.
Замок
Нижній фонтан зі статуєю св. Маргарити
Будинок на Захарієвій площі
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
