Loading AI tools
кубинський боксер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Теофіло Стівенсон Лоуренс (ісп. Teófilo Stevenson Lawrence; нар. 29 березня 1952, Пуерто-Падре, Куба — пом. 11 червня 2012, Гавана) — кубинський боксер, триразовий олімпійський чемпіон з боксу та триразовий чемпіон світу. Крім Теофіло, всього двом боксерам в історії вдалося тричі виграти Олімпійські ігри — угорцю Ласлові Паппу і кубинцю Феліксові Савону. Його вважають найяскравішим боксером-любителем XX століття.[1]
Теофіло Стівенсон | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Теофіло Стівенсон Лоуренс ісп. Teófilo Stevenson Lawrence |
Громадянство | Куба |
Народження | 29 березня 1952 Пуерто-Падре, Куба |
Смерть | 11 червня 2012 (60 років) Гавана, Куба |
Вагова категорія | Важка вага (понад 81 кг) |
Стійка | Правша |
Зріст | 201 |
Стиль | Ортодокс |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 324 |
Перемог | 302 |
Поразок | 22 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Представник Куба | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | Мюнхен 1972 | Важка вага | |
Золото | Монреаль 1976 | Важка вага | |
Золото | Москва 1980 | Важка вага | |
Чемпіонат світу з боксу | |||
Золото | 1974 Гавана | Важка вага | |
Золото | 1978 Белград | Важка вага | |
Золото | 1986 Рено | Важка вага |
Народився в невеликому містечку Пуерто-Падре в східній частині Куби. Його батько — Теофіло Стівенсон Парсонс — емігрував на Кубу в 1920-ті роки. Прибувши з Карибського острова Сент-Вінсент, він почав, з роботи на плантаціях цукрової тростини. Мати Теофіло, також була емігранткою, але з іншого Карибської острівної держави — Сент-Кіттс. Через те, що батьки Теофіло прибули з островів, які перебували під протекторатом Великої Британії, то англійська мова була для них рідною. Завдяки цьому, їх син з дитинства вільно володів не тільки іспанською мовою, а й англійською.
У 13 років батько привів Тео Стівенсона в секцію боксу. Тренером там був друг Стівенсона-старшого легендарний кубинський важковаговик і чемпіон 1930-х років Джон Еррера. Боксерська секція, до якої прийшов Стівенсон, була настільки бідна, що не мала свого залу. Тренування відбувалися на прилеглому пустирі.
Спочатку Теофіло займався, особливо не напружуючись. Тому особливих успіхів не було. Стівенсон згадував: «Я програв 14 з 20 своїх перших боїв. Я ненавидів, коли мене били…». Та коли Теофіло виповнилося 17 років, на нього звернув увагу радянський тренер Андрій Кіндратович Червоненко, який розгледів в довготілесому юнакові великий талант. З цим тренером прийшли й успіхи.
Приїхавши на Олімпійські ігри 1972 року в Мюнхені, Стівенсон в знаменитому фінальному поєдинку завдав поразки нокаутом «білій надії» Сполучених Штатів, як його називали, Дуейну Бобіку, якому поступився за рік до цього на Панамериканських Іграх в Калі.
На Чемпіонаті світу в Гавані в 1974 році кубинський боксер знову завоював золото, нокаутувавши іншого американця Марвіна Стінсона. Стівенсон перемагав й інших американських претендентів, таких як Майк Докес (Панамериканські ігри, Мехіко-75), Джон Тейт (Олімпіада, Монреаль-76), Тоні Таббс (Чемпіонат світу, Белград-78).
Після закінчення боксерської кар'єри Теофіло став особистим охоронцем Фіделя Кастро. Протягом останніх років життя займав посаду віце-президента Федерації боксу Куби. Помер у ніч на 12 червня у віці 60 років. Причиною смерті став серцевий напад.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.