Територіалізм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Територіалізм— єврейський суспільний рух початку XX століття, який виник на VI сіоністському конгресі (1903) в зв'язку з питанням про переселення євреїв на територію британського протекторату Уганда (сьогоднішня Кенія) згідно запропонованою британським урядом особливою програмою.
Територіалісти, як і сіоністи, потребували створення єврейської держави із своєю територією, але, на відміну від сіоністів, не наполягали на тому, щоб ця держава знаходилась саме в Землі Ізраїльській. Вони зробили декілька спроб створення єврейських держав(ідеї не більше як колонії, кілька поселень) на території Канади,Австралії,Кенії та Лівії. Коли VII сіоніський конгрес (1905) прийняв резолюцію про недопустимість про будь-якій колонізацію поза Палестини, але 28 делегатів-територіалістів вийшли із складу сіоністської організації. Це була відколовшася меншість з головою с І.Зангвілем протягом наступних 20 років розробляло (без значних успіхів) різноманітні плани переселення євреїв; деякі єврейські сім'ї на свій страх і ризик перебрались в Кенію (їх потомки живуть в кенійських містах до досі).
Помітними пропагандистами територіалізму були публіцисти Бен Адір (Авром Розін; 1878—1942) та Ісаак Штейнберг (1888—1957), колишній нарком юстиції РСФСР. Із появою в 1948 році держави Ізраїль рух територіалістів втратив смисл і згоріло на нуль.