Тест Бекдел
міра представленості жінок у творах / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Тест Бекдел?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Тест Бекдел (правило, закон Бехдель, Бекдел-Воллес, англ. Bechdel test, Bechdel–Wallace test[1] (сама Бекдел надавала перевагу цьому варіанту),[2] Bechdel rule,[3] Bechdel's law,[4] Mo Movie Measure[5]) — тест художнього твору на гендерну упередженість, метод оцінки зображення жінок у художній літературі.
Тест названий на честь американської карикатуристки Елісон Бекдел[en]. 1985 року одна з героїнь її коміксу «Dykes to Watch Out For[en]» озвучила ідею, яку Бекдел приписує своїй подрузі та карате-партнерці Ліз Воллес, чиє ім'я фігурує в коміксі,[6][7] та працям Вірджинії Вулф. На запрошення піти в кіно героїня коміксу відповіла, що з певного часу ходить тільки на ті фільми, де:
- є принаймні дві жіночі персонажки (пізніше уточнено: «з іменами»[8]),
- які розмовляють між собою
- про щось, крім чоловіків.
Тест Бекдел починався як жарт, проте став популярним індикатором активної присутності жінок у фільмах та літературі та для привернення уваги до гендерної нерівності в кіно та літературі.
Згідно з користувацькими базами та пресою медіаіндустрії, лише біля половини всіх кінофільмів відповідають вимогам тесту. 45 % фільмів 2015 року не проходять його.[9]
Тест Бекдел має обмеження і не є універсальним мірилом, наскільки феміністським є фільм: тест проходить серіал «Секс і місто», але не проходить стрічка «Гравітація».[9]
Після широкого обговорення у 2000-х тест Бекдел отримав численні варіанти й продовження, натхненні ним.[10] У червні 2018 тест Бекдел увійшов до Оксфордського словника англійської мови.[11]