Loading AI tools
американський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Елвін Тоффлер (англ. Alvin Toffler; 4 жовтня 1928, Нью-Йорк, США – 27 червня 2016, Лос-Анджелес, США) — американський письменник, соціолог та футуролог, один з авторів концепції «Інформаційної цивілізації».
Елвін (Олвін) Тоффлер | |
---|---|
англ. Alvin Toffler | |
Народився | 4 жовтня 1928[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] |
Помер | 27 червня 2016[4][3][…] (87 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[3] |
Поховання | Кладовище Вествуд |
Місце проживання | Лос-Анжелес, Каліфорнія |
Країна | США |
Національність | Єврей |
Діяльність | футоролог, журналіст, есеїст, соціолог, письменник |
Alma mater | Нью-Йоркський університет (New York University) |
Галузь | соціолог, футурист, журналіст, письменник |
Заклад | Корнелльський університет Нова школа |
Науковий керівник | (один з) Міжнародного інституту стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies) |
Членство | White House press corpsd AAAS[5] |
Відомий завдяки: | Футурошок, Третя хвиля |
У шлюбі з | Heidi Tofflerd[3] |
Нагороди | McKinsey Foundation Book Award for Contributions to Management Literature, Officier de L'Ordre des Arts et Lettres |
партнер — Том Джонсон (Tom Johnson) | |
Особ. сторінка | alvintoffler.net |
Висловлювання у Вікіцитатах Елвін Тоффлер у Вікісховищі |
В його основних роботах викладено тезу про те, що людство переходить до нової технологічної революції, тобто на зміну першої хвилі аграрної цивілізації і другої (індустріальної цивілізації) приходить нова, яка веде до створення надіндустріальної інформаційної цивілізації. Тофлер попереджує про нові складнощі, соціальні конфлікти і глобальні проблеми, з якими зіткнеться людство на переході між XX і XXI століттями.
Народився в Нью-Йорку, в єврейській родині емігрантів з Польщі, з раннього дитинства мріяв стати письменником. Під час вивчення філології в. Нью-Йоркському університеті познайомився зі своєю майбутньою дружиною Гейді Фаррел (Adelaide Elizabeth "Heidi" Farrell), яка також належала до політично активних студентів. Після отримання у 1949 р. диплому бакалавра Елвін Тоффлер з метою пізнання зсередини індустріальних та соціальних процесів вивчився на зварювальника і п'ять років працював на заводах у Пенсильванії, пишучи у вільний час разом з дружиною поезію і прозу, а також статті до профспілкової преси. Потім три роки був вашингтонським кореспондентом пенсільванської щоденної газети. У 1959 повернувся до Нью-Йорку на запрошення журналу «Fortune», членом редакційної колегії якого став. З 1965 p. E. Тоффлер працює лектором у ряді американських університетів, таких як Корнельський університет та Нова школа соціальних досліджень, бере участь у діяльності Фонду імені Рассела Сейджа та Інституту вивчення майбутнього. В 1968—1983 роках Тоффлер постійно запрошувався як експерт і консультант із проблем стратегічного розвитку до найбільших американських корпорацій — фонд Рокфеллера, IBM, AT&T та ін.
Всесвітнє визнання принесли Тоффлеру його роботи з найактуальніших проблем, що постали перед сучасною цивілізацією. Серед них необхідно виокремити такі як «Футурошок» (1970), «Споживачі культури» (1973), «Доповідь про екоспазм» (1975), «Третя хвиля» (1980), «Передбачення та передумови» (1983), «Адаптивна корпорація» (1985), «Метаморфози влади» (1990). Дві роботи написані ним у співавторстві з дружиною X. Тоффлер («Війна та антивійна. Досвід виживання на порозі XXI століття» (1993) та "Створюючи нову цивілізацію: політика у суспільствах «третьої хвилі») (1995)). Книги Е. Тоффлера характеризуються у першу чергу публіцистичним напруженням, виклад нових концептуальних положень поєднується у них з простотою подачі матеріалу та описом великої кількості парадоксальних ситуацій. Це викликає як відносно відсторонене ставлення до нього з боку академічних кіл, так і величезний успіх у читацької аудиторії. Наприклад, праці «Футурошок» та «Третя хвиля» перекладені понад двадцятьма мовами і видані накладом близько 6 млн примірників кожна.
Елвін та Гейді Тоффлери відзначені рядом академічних нагород та премій. Е. Тоффлер — почесний професор шести американських університетів, член американської Асоціації за розвиток наукових досліджень; його робота «Футурошок» (або «Зіткнення з майбутнім») відзначена французькою премією за найкращу закордонну книгу, а автор удостоєний французького Ордена мистецтв та літератури. Пані Хейді Тоффлер за її внесок у розвиток соціальних наук відзначена почесною медаллю Президента Італії. Елвін та Гейді Тоффлери ,були одружені впродовж 50 років.
У своїх роботах Тоффлер констатує наявність кризових явищ в індустріальній системі, які пов'язано з тим, що індустріальний світ вступає в нову стадію історичного розвитку, стадію технотронної цивілізації, котра вже не піддається законам індустріалізму. Просування до «нового суспільства» відбувається в процесі розвитку суперіндустріальної цивілізації.
Прогнозуючи майбутнє, Е. Тоффлер розробив кілька моделей. Так, у праці «Третя хвиля. Від індустріального суспільства до гуманнішої цивілізації» (1980) крах індустріалізму він пов'язує з послідовною зміною «хвиль перемін»: аграрна хвиля цивілізації, індустріальна хвиля цивілізації, хвиля комп'ютерів, комунікацій та утвердження суперіндустріалізму.
Аналогічні ідеї розвиває Е. Тоффлер і в праці «Передбачення та передумови» (1983), хоча тут особливу увагу він звертає на формування різних структур інформаційного суспільства. У праці «Метаморфози влади» (1990) Е. Тоффлер майбутнє пов´язує із побудовою цілісної гуманної цивілізації, перехід до якої відбудеться шляхом революції влади, яку він називає однією із найважливіших революцій, вона є рушійною силою багатьох змін. Основним фактором «революції влади» є знання.
В книзі «Третя хвиля» Тофлер описує три типи суспільства, використовуючи алегорію хвилі. Кожен новий тип суспільства наче хвиля виштовхує попередній на узбіччя історії.
Таке суспільство є індустріальним і базується на масовому виробництві, масовому розповсюдженні, масовому споживанні, масовій освіті, засобах масової інформації, масовому відпочинку, масовому дозвіллі і зброї масового знищення. Якщо поєднати ці речі з стандартизацією, централізацією, концентрацією і синхронізацією, отримаємо стиль організації, яку називаємо бюрократією.
В цьому постіндустріальному суспільстві існує різноманітність стилів життя (субкультури); адгократії (гнучкі, поліморфні об'єднання), що швидко пристосовуються до змін. Інформація може замістити собою більшість матеріальних ресурсів, і стає основним матеріалом для працівників (когнітаріїв замість пролетаріїв).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.