Семе́н Третя́к (Третяченко; до 1628 — після березня 1674) — військовий і державний діяч Гетьманщини XVII століття. Київський та прилуцький полковник. Учасник Ніжинської чорної ради 1663 року після якої потрапив на заслання до Сибіру. Предок «мазепинця» Федора Третяка.
Семен Третяк | |||
| |||
---|---|---|---|
? — вересень 1658 — ? | |||
Попередник: | Михайло Крюковський | ||
Наступник: | Шульга | ||
| |||
? – грудень 1662 — серпень 1663 | |||
Попередник: | Василь Дворецький | ||
Наступник: | Василь Дворецький | ||
| |||
1671 — 1672 | |||
Попередник: | Іван Маценко | ||
Народження: |
не пізніше 1628 невідомо, Річ Посполита | ||
Смерть: |
не пізніше березень 1674 невідомо | ||
Країна: |
Річ Посполита → Гетьманщина | ||
Релігія: | православ'я | ||
Військова служба | |||
Приналежність: | Гетьманщина | ||
Звання: | козак; сотник; полковник | ||
Битви: | Визвольна війна |
Біографія
Семен Третяк народився не пізніше 1628 року, походив зі шляхетської родини. Згідно Зборівського реєстру Війська Запорозького 1649 року Семен Третяк був вперше згаданий як козак Білогородської сотні Київського полку.[1] Пізніше сотником цієї ж сотні був «Семен Третяченко», який може бути насправді Семеном Третяком.[2]
Відомо, що близько вересня 1658 року Семен був Київським сотником[3], а у період не пізніше ніж з грудня 1662 року до серпня 1663 року обіймав уряд Київського полку[4].
Після кількох років громадянської війни у Гетьманщині, відомій також як «Руїна», держава розкололася на дві частини: Правобережжя та Лівобережжя. Семен, як представник лівобережного козацтва, був безпосереднім учасником тих подій. Зокрема, 17 (27) червня 1663 року неподалік Ніжина була зібрана так звана «чорна рада»[5] для обрання повноважного гетьмана на своєму березі Дніпра. Основними «претендентами на булаву» були Яким Сомко, Василь Золотаренко та Іван Брюховецький. На Ніжинській чорній раді гетьманом було обрано останнього в результаті інтриг серед козацтва та політики Московії стосовно України. Невдовзі інших претендентів, Сомка та Золотаренка, разом з багатьма їхніми сподвижниками, було обвинувачено у зраді перед царем і страчено. Семену Третяку пощастило не бути страченим, адже він був сподвижником наказного гетьмана Сомка.[1] Тож київського полковника Третяка було спочатку відправлено до Москви, а звідти — на заслання у Сибір.[6][7][8]
Повернутися в України Семен зміг тільки після смерті Брюховецького за клопотанням Петра Дорошенка. Відомо, що він очолював Прилуцький полк у 1671—1672 роках після Івана Маценка при гетьмані Дем'яні «Многогрішному» Ігнатовичі. В старшинському уряді полковника були:
- полковий обозний — Григорій Пилипович;
- полковий писар — Василь Севастянович, а потім Семен Ракович;
- полковий суддя — колишній місцевий полковник Лазар Горленко;
- полкові осавули: попередній полковник Іван Маценко й Яків Трохимович;
- Полковий хорунжий — Семен Федорович Портянка.
- з сотників відомі: полковий сотник Федір Семенович, красноколядинський Данило Печеня, срібнянський Данило Тимченко.[9]
Після зміщення Многогрішного Третяк втратив свій уряд.[8] Подальша доля Семена Третяка невідома, помер не раніше березня 1674 року.[1]
Родина та особисте життя
Відомо, що Семен Третяк походив зі шляхти.[1] Крім того, історик-генеалог Володимир Кривошея стверджував, що 1636 року родина Виговських позивалась на Третяка про наслання підданих луганських на село і ґрунти Виговські, а 1644 року від них же був позов у селі Кузьмичах до Третяка про виділення ними чи віддання Виговського ґрунту.[10] Однак, невідомо чи ці документи стосувалися Семена, чи його батька, чи якогось іншого Третяка.
Історик-мазепознавець Сергій Павленко припускає, що в «мазепинця» Федір Третяк був сином чи онуком Семена.[8]
Примітки
Джерела
Додаткова література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.