Викладання жестової мови в Україні розпочалося на початку 1800-х років, коли було відкрито низку філій Віденської школи для глухих, а саме Інститут для глухих на Волині в Романові у 1805 році, а слідом Львівську школа для глухих дітей у 1830 році. У 1843 році подібна школа була створена в Одесі[4]. Дві останні школи працюють і нині.
У 1864 році в Російській Імперії було затверджено «Положення про початкові народні училища» та «Статут гімназій та прогімназій», які спрощували організацію нових шкіл. У цей період були відкриті училища та школи глухонімих у багатьох містах, зокрема, у Києві[5]. У 1898 році в Санкт-Петербурзі було створено піклування імператриці Марії Федорівни про глухонімих, яке взяло під свій контроль старі та відкривало нові школи, училища, притулки; було організовано курси на підготовку вчителів глухонімих; видавався навчально-методичний журнал "Вісник піклування...".
У 1938 році на Всеросійській нараді з питань навчання та виховання глухих дітей система чистого усного методу була критикована і затверджена нова програма школи глухих. Широко стали використовуватися письмова та дактильна форми мови[5]. Після включення Західної України до складу СРСР у 1939 році, радянські підходи до викладання жестової мови поширились і на цей регіон.
В радянський період розвиток методів навчання українськоі мови жестів значно сповільнився, оскільки використання української жестової мови в освітніх системах СРСР було заборонено незабаром після негативних відгуків Йосипа Сталіна про жестові мови у його статті 1950 року "Марксизм і питання мовознавства"[6]. У ній Сталін наголошував, що "значення так званої мови жестів через її крайню бідність і обмеженість мізерно. Це, власне, не мова і навіть не сурогат мови, що може так чи інакше замінити звукову мову, а допоміжний засіб із вкрай обмеженими засобами"[7].
Використання української жестової мови при навчанні глухих і людей з вадами слуху в Україні не відновлювалося до 2006 року[8].
У 2007 році Західно-канадський центр досліджень глухоти при Університеті Альберти створив проєкт «Українська жестова мова»[12] для дослідження й поширення української жестової мови[13].
Громадські та наукові організації
З 2006 по 2018 рік Лабораторія жестової мови при Інституті спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України[9][10][11] була регуляторним органом, що керував вивченням української жестової мови, видавав підручники, регламентував впровадження української жестової мови в освітній процес для осіб з порушеннями слуху, видав 7 випусків збірника наукових праць «Жестова мова й сучасність»[14]. З січня 2018 року цей підрозділ було перейменовано у Відділ навчання жестової мовиІнституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.
Українське товариство глухих було створено у 1933 році, а з 1959 року є постійним членом Міжнародної федерації глухих, а також членом регіонального секретаріату Східної Європи та Середньої Азії цієї організації. УТОГ була створена як організація для українців з порушеннями слуху, як глухих, так і тих, хто слабко чує, для надання їм допомоги в їхній професійній, трудовій та соціальній реабілітації, у захисті їхніх прав та інтересів та в іхній інтеграції у суспільство[15].
Поширеність
Навчання
Станом на 1 січня 2015 року Україні існувало 39 дошкільних закладів, в яких навчалися глухі діти до 6 років, 61 спеціалізована загальноосвітня школа для дітей з вадами слуху, яка навчала глухих учнів віком від 6 до 18 років (включаючи денні школи та інтернати). Однак більшість шкіл наголошує на усному володінні українською мовою та не заохочує до використання УЖМ[16].
За іншою інформацією, в Україні є 58 шкіл і 35 дитячих садків для глухих і слабочуючих[6].
Число носіїв
Без урахування осіб з порушеннями слуху, які проживають в окремих районах Донбасу та Криму, на 1 січня 2015 року було зареєстровано 43 108 громадян України з порушеннями слуху, з яких 38 746 є членами Українського товариства глухих (приблизно 90%)[16]. Однак варто звернути увагу, що ці дані враховують не кількість носіїв української жестової мови, а кількість зареєстрованих людей з порушеннями слуху[17].
За даними Всесвітньої федерації глухих 2008 року, кількість носіїв української жестової мови становить 54 тисячі осіб[17].
Володіння іншими мовами
Усною мовою володіють лише частина випускників шкіл-інтернатів для дітей з вадами слуху: лише 30% говорять порівняно зрозуміло, менш ніж 45% глухих задовільно розуміють усне мовлення української мови. Рівень розвитку писемного мовлення у 33% випускників є незадовільним. Спостерігаються значні прогалини у розвитку калькуючого жестового мовлення. Тому багато глухих погано розуміють повідомлення, що передаються за допомогою калькуючої жестової мови; кількість правильних відповідей в тесті калькуючої жестової мови ледь перевищила 50%[18].
Українські глухі школярі легко розуміють інформацію, передену російською жестовою мовою[ru] — отримано 91% правильних відповідей[18].
Особливості
Абетк
Дактильна абетка
Українська жестова мова використовує одноручний алфавіт, заснований на алфавіті, що використовувався у старофранцузькій мові жестів, але адаптований для дактилування слів української мови. Відомий як український ручний алфавіт, він складається із 33 знаків, які використовують 23 форми руки. Таким чином, деякі з цих знаків мають спільні форми: наприклад, знаки «Г» і «Ґ» використовують ту саму форму руки, але в першому великий палець нерухомий, а в другому рухається вгору і вниз.
Для літер, спільних для російської та української мов, дактилеми російської[ru] та української дактильних абеток збігаються.
В українській жестовій мові, як і в інших жестових мовах, дактилювання використовується для власних імен, технічних термінів без власного позначення в жестовій мові, скорочень довших українських слів і деяких розмовних українських слів. Дактилювання також можна використовувати замість жесту-синоніма для встановлення смислового акценту.
Калькуюча жестова мова
Калькуюча жестова мова не є власне жестовою мовою, тому що не має власної граматики. Калькуюча жестова мова — це жести, «накладені» на граматику відповідної мови.
Однак в Україні калькуюча жестова мова широко використовувалася і досі продовжує використовуватись замість справжньої жестової мови, наприклад, при навчанні перекладачів та сурдопедагогів, при перекладі. Так, у книзі 1990 рекомендувалося, щоб при користуванні дактильно-жестовою мовою зберігався граматичний лад мовлення, а переклад у всіх випадках супроводжувався чіткою артикуляцією кожного звуку[19].
Лексика
Лексику жестової мови включає як еквівалентну лексику, знаки якої можна перекласти словесною мовою одним словом, так і безеквівалентну лексику, питому лише для жестової мови. Саме безеквівалентна лексика викликає найбільшу складність при перекладі між українською мовою та українською жестовою мовою. Багато з таких безеквівалентних жестів можна перекласти фразеологізмами.
Нерідка ситуація, коли слово дактилюється повністю або кисть приймає конфігурацію першої літери цього слова.
Граматика
Порядок слів в українській жестовій мові досить гнучкий, в деяких випадках збігається з порядком слів в звуковій мові, в деяких - відрізняється[20]. Базовий порядок слів в українській жестовій мові — SVO (підмет-присудок-означення), але також часто зустрічається порядок SOV (означення-підмет-присудок).
Важливішим компонентом граматики мови є використання простору. Мовець подумки розрашовує у просторі перед собою предмети і дійових осіб, що впливає на напрям і рух використовуваних жестів. Наприклад, при уявному розташуванні вази праворуч від мовця, а столу — ліворуч, при проголошенні речення «Я поставив вазу на стіл» відбуватиметься рух праворуч наліво. Аналогічно, жест «Розповідати» в реченнях «Я розповідаю тобі» і «Ти розповідаєш мені» відрізняється орієнтацією кистей і напрямом руху - від мовця до слухача або навпаки.
У жестовій мові між частинами складного речення робиться пауза, людина зупиняється і мружить очі, а в деяких випадках навіть змінює положення тіла та міміку.
У розповідних реченнях жестової мови в кінці виразу робиться кивок голови, підборіддя опускається вниз і мружаться очі. Запитання поділяються на:
загальні запитання;
спеціальні запитання;
альтернативні запитання.
У спеціальних запитаннях запитальне слово знаходиться наприкінці речення.
Виявлено понад 20 засобів вираження заперечення: за допомогою дійсно заперечних жестів, аналітично шляхом додавання жестів для утворення заперечних форм дієстів, синтетично за допомогою спеціальних рухів всередині інших жестів[20].
Також особливістю жестових мов є можливість одночасно виробляти більше одного жесту, тоді як у звукових мовах промовляти два слова одночасно не можна. Наприклад, у жесті «Я не замовляв цього» одна рука постійно показує на об'єкт («це»), тоді як інша рука послідовно робить жести «замовити» і «не».
Спорідненість української, російської та молдавської жестових мов
У дослідженні східноєвропейських жестових мов 2005[21] показано, що українська, російська та молдавська жестові мови входять в один мовний кластер. Відзначається лексична подібність близько 70% на вибірці із 234 слів. Це значення знаходиться всередині «коридору» внутрішньомовної різниці (наприклад, лексична відповідність списків слів, отриманих від двох різних носіїв російської жестової мови, становила 76%). На основі цих даних автор припускає, що українська, російська та молдавська жестові мови можуть бути діалектами однієї мови[21]:29. Автор рекомендує додатково досліджувати ці мови, зокрема, слід використовувати більш точні показники, такі як тестування взаєморозуміння замість того, щоб покладатися на порівняння лексичного складу. Також дослідник застерігає від неправильної інтерпретації результатів, зазначаючи, що попереднє дослідження такого роду не призначене для отримання остаточних результатів про спорідненість або ідентичність мов[21]:32—33.
У культурі
Українська мова жестів стала відома у світі в 2014 році після виходу українського фільму Плем'я, де актори спілкувалися українською мовою жестів без розмовного діалогу[22][23][24][25].
У серіалі Перші ластівки однією з головних героїнь є частково глухоніма дівчина.
Кобель І. Українська глуха дитина в чуючій родині… // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — Серія: Соціально-педагогічна. — Кам"янець-Подільський, 2010. — Вип. 15. — С. 341—344.
(англ.) The Steps Ukrainian Science in the Study and Popularization the Ukrainian Sign Language // Svitlana Kulbida. Issues of upbringing and teaching in the context of modern conditions of objective complication of the person’s social adaptation processes. Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the CXXXVIII International Research and Practice Conference (London, February 9- February 15, 2017). — P. 26—28.
Alternative Answers to the List of Issues for Ukraine. / Prepared by the Ukrainian Society of the Deaf — UN Human Rights — Office of the High Commissioner.
Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць / головний редактор Засенко В. В. — Вип. 4. — К.: Центродрук, 2009. — 349 с. / Кульбіда С. В. Українська жестова мова як природна знакова система, ст. 218—239 // Жестовый язык и современность: сборник научных работ / главный редактор Засенко В. В. — Вып. 4 — Киев: Центродрук, 2009. — 349 с. / Кульбида С. В. Украинский жестовый язык как природная знаковая система, стр. 218—239 (на украинском).
Ліферова М. До питання про лінгвістику жестової мови. // Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць / головний редактор В. В. Засенко. — Вип. 1. — Київ: Поліграфічний центр УТОГ, 2006. — 176 с.
Кульбіда С.В. (2004). Стан використання і вивчення жестової мови. Історія досліджень. С. Кульбіда / Сучасні системи розвитку спеціальної освіти (українсько-канадський досвід. Матеріали міжнародної конференції.- Київ-Едмонтон: Науковий світ, 2005. – 75 – 83. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/706131/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Kulbida. Use and Study of Sign Language in Ukraine: History of Research / Modern trend of special education development (Canada-Ukraine Experience)/ - Papers of the International Conference. Kyiv, May 25 -26, 2004. - Kyiv-Edmonton: Видавництво Науквовий світ, 2005. - 173 — 180. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/713482/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Іванюшева Н.В., Кульбіда С.В. (2005). Українська жестова абетка. Наталія Іванюшева, Світлана Кульбіда. Науково-методичний посібник (доповнений і доопрацьований). Київ: ТОВ «Київська Русь», 2005. 64 с. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/708730/ [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Зборовська Н., Кульбіда С. (2007). Особливості лінгвістичного дослідження української жестової мови у доробку Р.Г.Краєвського.Н. Зборовська, С. Кульбіда.-Жестова мова й сучасність: Збірник наукових праць. Вип. 2. Київ,2007. С. 197 – 210.
Програма з вивчення української жестової мови для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху. Кульбіда С.В.; Чепчина І. І.; Адамюк Н.Б.; Іванюшева Н.В. АПН України, Ін-т спец. педагогіки, лаб. жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: УТОГ, 2008. 68 с.
Програма з вивчення української жестової мови для вчителів початкових класів спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху. Кульбіда С.В.; Чепчина І.І.; Адамюк Н.Б.; Іванюшева Н.В. АПН України, Ін-т спец. педагогіки, лаб. жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: УТОГ, 2008. 56 с.
Програма з вивчення української жестової мови для перекладачів-дактилологів, перекладачів жестової мови Українського товариства глухих на курсах первинної підготовки. Кульбіда С.В.; Чепчина І.І.; Адамюк Н.Б.; Іванюшева Н.В. АПН України, Ін-т спец. педагогіки, лаб. жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: УТОГ, 2008. 56 с.
Програма з вивчення української жестової мови для перекладачів-дактилологів, перекладачів жестової мови Українського товариства глухих на курсах підвищення кваліфікації. Кульбіда С.В.; Чепчина І.І.; Адамюк Н.Б.; Іванюшева Н. В. АПН України, Ін-т спец. педагогіки, лаб. жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: УТОГ, 2008. 56 с.
Програма з вивчення української жестової мови для вихователів загальноосвітніх спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху. Кульбіда С.В.; Чепчина І.І.; Адамюк Н.Б.; Іванюшева, Н.В. (2008); АПН України, Ін-т спец. педагогіки, лаб. жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: УТОГ, 2008. 56 с.
Кульбіда С.В. (2008). Концептуальні засади навчання нечуючих і використання жестової мови (на матеріалах зарубіжної теорії та практики) / С.В. Кульбіда // Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць. 2008. Вип. 3. С. 26 – 33. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/1978/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В. (2008). Джерельна база формування терміну жестова мова. Світлана Кульбіда. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія: зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова,2008. №9. С.58 – 61.
Кульбіда С.В. (2008). Українська жестова мова: Енциклопедія освіти АПН У; гол. ред. В.Г. Кремень. - К.: Юрінком інтер,2008. С.928–929.
Скурчинський В.В. Перші школи для глухих в Україні. К.: 2008. - 9 с.
Кульбіда С.В. (2009). Українська жестова мова як природна знакова система. С.В. Кульбіда. Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць. 2009. Вип. 4. С. 218 – 239. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/1979 [Архівовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В., Чепчина І.І. (2009). Проект концепції жестової мови в Україні. Світлана Кульбіда, Ірина Чепчина. Дефектологія. № 3. 2009. С. 3 – 7. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/706187/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Українська жестова мова: комп'ютерно-лінгвістичний аспект: [монографія] / О. В. Годич, М. В. Давидов, Ю. В. Нікольський та ін. – Л.: ЛА "Піраміда", 2009. – 253 с.: іл. – Бібліогр.: с. 239-253 (271 назва). – ISBN 978-966-441-196-4
Зборовська, Н.А., Іванюшева, Н.В. (2010). Особливості застосування багатозначних слів та жестів у мовній культурі нечуючих. Н. Зборовська, Н. Іванюшева. Жестова мова й сучасність, Вип. 5. С. 176-196. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/715246/ [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В. (2010). Жест як елемент жестикуляції. Локалізація – компонент жесту. С.В. Кульбіда. Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць. 2010. Вип. 5. C. 159 – 175. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/1980/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С. В.(2010). Теоретико-методичні засади використання жестової мови у навчанні нечуючих. С. В. Кульбіда. Автореферат дис. на здобуття докт. пед. наук. за спец. 13.00.03. – спеціальна педагогіка. К., 2010. 38 с. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/708731/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С. В.(2010). Теоретико-методичні засади використання жестової мови у навчанні нечуючих: монографія. С. В. Кульбіда. К.: Поліпром, 2010. - 503 c.
Зборовська Н.А., Іванюшева Н.В. (2010). Особливості застосування багатозначних слів та жестів у мовній культурі нечуючих. Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць. № 1. 2010. С. 176-196. Режим доступу: http://lib.iitta.gov. ua/1977/
Кульбіда С.В.(2011). Лексичне значення жесту. С.В. Кульбіда. Жестова мова й сучасність: збірник наукових праць. 2011. Вип. 6. C. 98 – 108. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/1981/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Український жестівник для батьків. Жестівник. Світлана Кульбіда, Ірина чепчина, Наталія Адамюк, Наталія іванюшева. НАПН України, Ін-т спец. педагогіки, Лаб. Жестової мови, Укр. т-во глухих. К.: СПКТБ УТОГ, 2011. 380 с.
Українська жестова мова: жестівник / Світлана Вікторівна Кульбіда, Ірина Іванівна Чепчина, Наталія Борисівна Адамюк, Наталія Василівна Іванюшева, Ін-т спец. педагогіки НАПН України.– К.: Педагогічна думка, 2012.– 205 с. – 300 пр. – ISBN 978-966-644-308-6
Кульбіда С.В., Чепчина І.І., Адамюк Н.Б., Іванюшева Н.В. (2012). Орієнтовний перелік жестових одиниць для загального користування, етичний супровід нечуючих та взаємодія з ними під час проведення фінальної частини з футболу Євро-2012 : Навч. посібник для співробітників соціальної сфери з комп’ютерним супроводом / С. В. Кульбіда, І.І. Чепчина, Н. Б. Адамюк, Н. В. Іванюшева. К.: СПКТБ УТОГ, 2012. 29 с.; 1 ел. опт. диск (CD-ROM). Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/9307/
Кульбіда С. В. (2013). Нове в законодавстві України щодо забезпечення прав глухих як лінгвістичної меншини. С. В. Кульбіда. Актуальні проблеми навчання і виховання людей з особливими потребами. 2013. № 10 (12). С. 39–52. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707295/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Географічний жестівник: континенти, країни, міста. С. Кульбіда, І. Чепчина, Н.Адамюк, В. Кириченко. Посібник. Київ: СПКТБ УТОГ. 2014. 96 с.
Кульбіда С. В. (2016). Дослідження жестової мови на академічному рівні. Педагогічна газета. 2016. № 2 (252) березень-квітень 2016 року. - С. 6.
Иванюшева Н.В. (2017). Развитие глухого ребенка в семье с использованием украинского жестового языка. Н.В. Иванюшева. Актуальні проблеми розвитку особистості в умовах міжкультурної взаємодії в освітньому просторі. Зб. матеріалів Міжнародної заочної науково-практичної конференції. Ч. 1. 28-29 травня 2017 р. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка, 2017. С.100-104.
Кульбіда С.В. (2017). Зародження жестової мови в освітніх осередках для глухих (поч. ХІХ ст. -поч. ХХ ст.) / С. Кульбіда. - Зб. центру наук. публікацій “Велес” за мат. науково-практ. конференції 2 частина: “Актуальні проблеми розвитку світової науки”, м. Київ : зб. статей (рівень стандарту, академічний рівень). К.: Центр наукових публікацій, 2017. - С. 56—62. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707081/ [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Kulbida S. (2017) The Steps Ukrainian science in the Study and popularization the Ukrainian Sign Language. Svitlana Kulbida. Issues of upbringing and teaching in the context of modern conditions of objective complication of the person’s social adaptation processes. Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the CXXXVIII International Research and Practice Conference and I stage of the Championship in Psychlogy and Educational sciences (London, February 9 - February 15, 2017). S. 26 – 28. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/706729/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда. С.В. (2017). Статус національних жестових мов і включення УЖМ до сім'ї жестових мов Європи. С. В. Кульбіда. Особлива дитина: навчання і виховання. № 3. С. 21-30. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707084/ [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В.(2017). Реалізується швецько-український інформаційний проект. Світлана Кульбіда. Наше життя. 3.-4. 2017 р. Режим доступу https://ourlife.in.ua/utog/v-organizaciah-utog/2534-realzovuyetsya-shvedsko-ukrayinskiy-nformacyniy-proekt.html
Кульбіда, С.В. (2017). Кінетичні особливості української жестової мови. Частина перша. Світлана Кульбіда. Жестівник "Українська жестова мова". Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707284/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда, С.В. (2017). Кінетичні особливості української жестової мови. Частина друга. Світлана Кульбіда. Жестівник "Українська жестова мова". Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707467/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Svitlana Kulbida (2018). Itroduction features of bilingual Education of deaf People in Ukraine. Освіта впродовж життя: соціальні запити, сучасні виклики та пріоритети в реалізації: матеріали конференції. Київ, 22 березня 2018 року. К., 2018. – C. 140-150. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/710550.pdf [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]
Українська жестова мова: навч. посіб. для підготовчого, 1 класу спец. загальноосвіт. навч. закл. для дітей глухих та зі зниженим слухом / Олена Анатоліївна Дробот; Іл. Ю. В. Ніколаєнко.– К.: Либідь, 2013.– 318 с.: іл. – 1 446 пр. – ISBN 978-966-06-0651-7
Кульбіда С.В. (2018). Категорія імені в українській жестові мові. С. Кульбіда. Теоретичне та методичне забезпечення навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами: Зб. наук. праць. Вип. 8. Слов'янськ: ДДПУ, 2018. С. 131 – 134. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/711954/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В. (2018). Конфігурація як компонент жесту. С. Кульбіда. Особлива дитина: навчання і виховання. 2018. № 4/88. С. 15 – 30. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/712622/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда, С.В. (2018) Сучасні тенденції вивчення мов глухих як інформаційно-комунікативного засобу у міжнародному проекті “Spreadthesign” In: Всеукраїнська науково-практична конференція «Освіта осіб з особливими потребами: виклики сьогодення», 21.06.2018, м. Київ, Україна. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/710996/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С. В. (2018). Міжнародна діяльність фахівців української жестової мови у проекті “Spreadthesign”. С. Кульбіда. 21. 06. 2018. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/713133/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда, С.В., Чепчина, І.І. (2009). Проект концепції жестової мови в Україні. Особлива дитина: навчання і виховання, 3 (53). С. 3-7. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/706187/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Ткаченко, К.О., Кульбіда, С.В. (2014). Організаційно-методичні умови діяльності кабінету української жестової мови у загальноосвітніх спеціальних закладах для нечуючих учнів. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 4. С. 72-84. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/707200/ [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Кульбіда, С.В. (2018) Право інклюзивного навчання нечуючих з використанням української жестової мови (досвід київського коледжу легкої промисловості) Українське товариство глухих. С. 1-8. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/713077/ [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Кульбіда, С.В. (2018). Міжнародна діяльність фахівців української жестової мови у проекті “Spreadthesign”. Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, м. Київ. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/713133/ [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
Кульбіда С.В. (2019). Лінгводидактичні засади вивчення української жестової мови: монографія. Київ: Інтерсервіс, 2019. 238 с. ISBN 978-617-696-905-1.
Кульбіда, С.В. (2019). Окремі аспекти оновлення нормативно-правової бази сучасної спеціальної освіти. Інновації партнерської взаємодії освіти, економіки та соціального захисту в умовах інклюзії та прагматичної реабілітації соціуму: матеріали III міжнародної науково-практичної конференції Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж, м. Кам'янець-Подільський, Україна. С. 201-203. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/716456/ [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Іванюшева, Н.В. (2019). Роль дитячої пізнавальної книжки для нечуючої дитини. Роль і місце психології і педагогіки у формуванні сучасної особистості: Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції: (м. Харків, Україна, 11–12 січня 2019 р.) "Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», м. Харків, Україна. С.17-19. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/714623/ [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Kulbida, S. (2019). Features of bilingual approach application in special institutions for deaf in Ukraine. Education: Modern Discourses, 2, 141-152. https://doi.org/10.32405/2617-3107-2019-1-17 Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/719123/ [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Іванюшева Н. В. (2019). Роль дитячої пізнавальної книжки для нечуючої дитини. Роль і місце психології і педагогіки у формуванні сучасної особистості: Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції: (м. Харків, Україна, 11–12 січня 2019 р.). Харків: Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2019. С. 17-19. Режим доступу http://lib.iitta.gov.ua/714623/ [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Іванюшева Н.В., Скурчинський В.В. (2020). Минуле і сучасне у жестовій мові. Посібник-жестівник. Київ: СПКТБ УТОГ, 230 с.
Іванюшева, Н.; Кульбіда, С. (2020). ВНЕСОК ЄВГЕНІЇ ГРИЩЕНКО У ГУМАНІСТИЧНУ СПАДЩИНУ ВИВЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЖЕСТОВОЇ МОВИ В УКРАЇНІ. IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI - TOMO 2 (European Scientific Platform). doi:10.36074/26.06.2020.v2.07. Вилучено з https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/3718 [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
Kulbida, S. (2020). Linguistic personality in Ukrainian language education of deaf education direction. Education: Modern Discourses, 3, 131-142. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2020-3-13.
Кульбіда, С. (2020). Функціонування мережі закладів для осіб з особливими освітніми потребами в Україні в умовах перехідного періоду реформування. Збірник наукових праць ΛΌГОΣ, 114-119. https://doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.44
Кульбіда С.В. (2020). Освітній дискурс білінгвального навчання в спеціальних закладах для осіб з порушеннями слуху. Збірник наукових праць ΛΌГОΣ, 71-72. https://doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.27
Коломоєць, А. (2020). ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖЕСТОВОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛЯМИ І ВИХОВАТЕЛЯМИ НРЦ «СУЗІРʹЯ ДОР». Збірник наукових праць ΛΌГОΣ, 41-45. https://doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.15
Клименко І. М. (2020). Організаційно-педагогічні умови забезпечення білінгвального (словесна і жестова мови) підходу у навчально-реабілітаційному центрі для учнів з порушеннями слуху. Збірник наукових праць ΛΌГОΣ, 61-63. https://doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.23
Біланова О. (2020). Вчитель жестової мови в освітньому процесі спеціального закладу для учнів з порушеннями слуху. Збірник наукових праць ΛΌГОΣ, 18-21. https://doi.org/10.36074/18.09.2020.v3.06
Заяць , Т. (2021). ОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА З ВИКОРИСТАННЯМ ЖЕСТОВОЇ МОВИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОГО НРЦ. Збірник наукових праць ΛΌГОΣ. https://doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v2.46
