Умова Брегга — Вульфа
визначає напрямок максимумів дифракції пружно розсіяного на кристалі рентгенівського випромінювання / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Умова Брегга — Вульфа?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Умо́ва Бре́гга — Ву́льфа (або закон Брегга, або інтерференція Лауе — Брегга) визначає напрямок максимумів дифракції пружно розсіяного на кристалі рентгенівського випромінювання. Вивели 1913 року незалежно В. Л. Брегг[1] і Г. В. Вульф[2]. Має вигляд:
Було запропоновано приєднати статтю Бреггівська дифракція до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з травня 2022. |
де d — міжплощинна відстань, θ — кут ковзання (бреггівський кут), n — порядок дифракційного максимуму, λ — довжина хвилі.
Бреггівську дифракцію можна спостерігати не тільки для електромагнітних хвиль, але й для хвиль матерії (хвильова функція). Зокрема, 1936 року це вперше продемонстровано експериментально для нейтронів[3], а пізніше також для окремих атомів[4], конденсату Бозе — Ейнштейна[5], електронів[6], двоатомних[7] і багатоатомних[8] молекул.