Уряд Української Народної Республіки в екзилі
колишній український уряд в вигнанні (1921-1992 рр.) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Уряд УНР в екзилі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Уряд Української Народної Республіки в екзилі, або Державний центр Української Народної Республіки (ДЦ УНР)[1] — сукупність законодавчих та виконавчих українських органів влади, які внаслідок більшовицької агресії та утворення УСРР перебували спочатку частково (кінець 1919 року), а з кінця 1920 року цілком — поза межами УНР, на території Польської Республіки в Тарнові (деякі установи в Ченстохові); згодом державні установи діяли в містах Варшаві, Парижі, Веймарі, Бад-Кіссінгені, Мюнхені, Філадельфії[2]. 10-та Надзвичайна сесія УНРади визнала правонаступником ДЦ УНР в екзилі державу Україна і ухвалила рішення про передачу повноважень та атрибутів державної влади новообраному Президентові України.[2]
Уряд Української Народної Республіки в екзилі | |
---|---|
Загальна інформація | |
Країна | УНР |
Дата створення | 18 березня 1921 |
Попереднє відомство |
Генеральний секретаріат Української Центральної Ради Рада народних міністрів УНР |
Замінено на | Україна |
Головний отаман (1921–1926) | Симон Петлюра |
Президент (1926–1954) | Андрій Лівицький |
Президент (1954-1965) | Степан Витвицький |
Президент (1967–1989) | Микола Лівицький |
Президент (1989–1992) | Микола Плав'юк |